Архив тегов: река Самара

Река Самара на Военно-топографической карте Екатеринославской губернии, 1869

Река Самара на Военно-топографической карте Екатеринославской губернии, 1869Река Самара на Военно-топографической карте Екатеринославской губернии, 1869 

Скачать  лист №1

Скачать  лист №2

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

 Из «Военно-статистическое обозрение Екатеринославской губернии», 1850

Река Самара берет начало свое в Изюмском уезде Харьковской губернии, протекает сначала к западу, по границе Бахмутского уезда с Изюмским, потом поворочивает на юг, входит в Павлоградский уезд, где близь с. Николаевкн, переменив направление на северо-запад входит в Новомосковский уезд, в котором за селением Михайловкою снова поворачивает на юг и впадает в Днепр, образуя при устье значительный залив, в котором находится Староагренская пристань. Вся длина течения этой реки около 200 верст. Течение Самары, кроме весеннего времени, весьма тихо, но извилисто; глубина от 1 до 4 сажень; ширина от 20 до 100 сажень; грунт дна реки большею частью песчаный, но местами смешанный с черноземом. У города Новомосковска Самара разделяется на два рукава, из коих левый, сохраняя название собственно Самары вовсе почти не имеет течения и летом в нескольких местах совершенно пересыхает, правый же протекает у самого города Новомосковска, под названием Самарчука, имеет постоянное течение, но по уверению старожилов рукав этот образовался в позднейшее время.

Правый берег Самары на всем ее течении командует левым, возвышен, крут и местами обрывист, левый хотя также возвышен, но образует крутые скаты, только от устья р. Гнилушки до с. Ивановки, потом от с. Михайловки до разделения этой реки на два рукава, у города Новомосковска и наконец от с. Песчанки до устья; на остальном же пространстве, имея легкие скаты к реке

Карта реки Самара №6: с.Подлесное – с.Васильевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Черкасское – с.Хащево

Карта реки Самара №6: с.Подлесное – с.Васильевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Черкасское – с.ХащевоСкачать  карту «Участок реки Самара №6:  с.Подлесное – с.Васильевка – с.Всесвятское – с.Андреевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Гвардейсое – пгт Черкасское – с.Хащево»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Стисла характеристика гідробіоценозу Самарської затоки. Зоопланктон даного біоценозу складається із широко розповсюджених річкових форм та видів, характерних для малих річок степової зони України.

Ділянка Самарського плеса має значні процеси антропогенної трансформації, завдяки яким сформувалися зоопланктоні ценози, характерні для надлишково зарослих зон річкових екосистем евтрофного типу. Тут знайдено лише 9 видів і форм зоопланктону, в тому числі – коловертки – 9, гіллястовусі – 2, веслоногі – 3. Склад зоопланктону свідчить про незадовільний стан екосистеми річки на цій ділянці.

Що стосується зообентосу, то в складі донної фауни р. Самари виявлено більш 40 видів безхребетних, в тому числі, молюски, хірономіди, олігохети, клопи. За останні роки із складу зообентосу випали групи, найчутливіші до промислового забруднення – личинки одноденок, волохокрильців та вищих ракоподібних.

На мулах спостерігається велика кількість пелофільних олігохет чисельністю 10 тис. екз./м2 та біомасою 80 г/м2.

Така ситуація характерна для ділянок р. Самара, де її глибина 5-7 метрів з достатньо бистрою течею. На сучасному етапі дослідження гідробіоценоз Самарської затоки зазнав значної трансформації.

Карта реки Самара №5: г.Павлоград – с.Вязовок – с.Кочережки – с.Подлесное

Карта реки Самара №5: г.Павлоград – с.Вязовок – с.Кочережки – с.ПодлесноеСкачать  карту «Участок реки Самара №5:  г.Павлоград – с.Вязовок – с.Кочережки – с.Подлесное»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Від м. Павлоград  напрямок течії Самари знову змінюється в північно-західному напрямку. Русло Самари звивисте, заболочене. Налічується велика кількість озер, більшість яких в літній період пересихають. Від села В’язівок лісистість  в долині річки збільшується, тут в  Самару зліва впадає її найбільша притока – річка Вовча (довжина 323 км, басейн становить більше половини загального водозбору Самари).

река СамараПісля прийняття в своє русло вод Вовчої Самара стає повноводною річкою, швидкість течії 0,2 м/с, ширина до 35 м. З наближенням до гирла долина розширюється, заплава в нижній частині досягає 3 км, на її території після весняних паводків залишається багато озер.

река СамараЗа селом Івано-Михайлівка русло Самари міняє напрямок на південно-західний, а поблизу села Вільне річка різко повертає на 90 градусів і змінює свій рух із західного напряму на південне.

Низина Самари дуже гарна і мальовнича. Дубові гаї Самарського лісу змінюються сосновими борами, зелені луки переплелися з золотими пісками численних пляжів. Тут висаджено великі плантації фруктових садів. Над річкою схиляються плакучі верби. Подібне різноманіття природних ресурсів послужило причиною розміщення тут різних оздоровчих установ: баз відпочинку, дитячих таборів із купальними зонами, туристичних і спортивних баз та просто галявин для відпочинку.

Карта реки Самара №3: с.Катериновка – с.Дмитровка – с.Богуслав – г. Терновка

Карта реки Самара №3: с.Катериновка – с.Дмитровка – с.Богуслав – г. ТерновкаСкачать  карту «Участок реки Самара №3: с.Катериновка – с.Дмитровка – с.Мерцаловка – с.Олеферовка – с.Богуслав – г.Терновка»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Клімат басейну річки СамараТериторія басейну р.Самари розташована в степовій зоні з помірно-континентальним кліматом, що характеризується посушливим літом, затяжною осінню, короткою зимою з частими розтанями та примхливою весною. Спостерігаються різкі коливання температури, сильні вітри, снігові замети.

Клімат обумовлений впливом повітряних мас, що приходять з Атлантики, Арктичного басейну або сформувалися над великими територіями Євразії. Взимку дуже розвита циклонічна діяльність.

Перехід до холодного періоду пов’язаний із початком вторгнення арктичного повітря – у цей час тут найбільш часто розташовується центральна частина відрогів підвищеного тиску.

Відмінною рисою зим є відлиги, що викликаються переміщенням циклонічних утворень з Атлантики, Середземного і Чорного морів.