Архив тегов: река Стырь

Карта реки Стырь №5: Вараш (Кузнецовск) – Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров»

Карта реки Стырь №5: Вараш (Кузнецовск) – Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров» Скачать «Карта реки Стырь №5:  г.Вараш (Кузнецовск) – Стар.Рафаловка – Бабка – Сопачов – Диброва – Щеков – Крымно – Мульчицы – Бышляк – Вел.Телковичи – Млынок – Новоселки – Мал.Телковичи – Приветовка – Волчицы – пгт Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

На сьогодні поверхневі води басейну р. Стир представлені звивистими, місцями спрямленими, рівнинними річками, меліоративними каналами, озерами, а також численними водоймами антропогенного походження.

Режим та характер поверхневих вод басейну р. Стир визначається природними чинниками. Згідно гідрологічного районування поверхневих вод України води басейну р. Стир належать до двох гідрологічних областей. Верхів’я та середня течії знаходяться у західній області достатньої водності (Волинській підобласті достатньої водності та Верхньоприп’ятсько-Бузькій підобласті надмірної водності), пониззя в поліській області надмірної водності Для обох областей характерний мішаний режим живлення, з переважанням снігового (40-60% за рік), яскраво виражена весняна повінь, літньо-осіння та зимова межень, нечасті дощові паводки, переважно в теплий період року.

Річки - це найважливіша складова поверхневих вод басейнової системи. Природна річкова мережа у межах басейну Стиру найбільш збереглася на підвищених ділянках басейну, райони ж низинним рельєфом зазнали суттєвих змін внаслідок впливу широкомасштабних меліорацій, що проводилися в минулому столітті. Річок з довжиною понад 10 км в басейні налічується 26 . Найбільші з них Стир, Іква, Стубла, Кормін, Слонівка, Пляшівка, Радоставка та ін.

Карты реки Стырь для водного туризма

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Річка Стир — права притока Прип'яті (басейн Дніпра), бере початок на північних схилах Подільської височини, на висоті 257 м н. р. м., із численних джерел, що виходять на поверхню у заболоченій балці за 0,5 км від с. Пониква Бродівського району Львівської області.

Свої води Стир несе по території Львівської, Волинської, Рівненської областей України. Гирло, та пригирлова ділянка річки протяжністю до 75 км, знаходиться на території Брєстської області Білорусі (неподалік м. Зарічне, за 8 км до кордону з республікою Білорусь, біля гирла р. Стубла, Стир розгалужується на 2 рукави. Лівий рукав - р. Простир, довжиною 18 км, через яку проходить близько 85% стоку, це потужна ріка, з поглибленим в цілях судноплавства руслом, із швидкостями течії більше 1 м/с, що є правою притокою р. Прип’ять і впадає в неї нижче с. Хойно на висоті 136,5 м над рівнем моря. На правий рукав - власне р. Стир (75 км) з повільною течією та заболоченими берегами, припадає 15% стоку).

Довжина - 483 км. Середньорічний стік - 45 м³/сек. Норма стоку р. Стир по г/п Млинок становить 43 м/с. При цьому, в окремі роки спостерігається зменшення стоку з півдня на північ, що характерно для Поліської карстової області, у якій і розташована значна частина басейну р. Стир. Стік води впродовж року є нерівномірним, найповноводніша річка Стир весною -50 - 70 % стоку, влітку - 10 - 15 %, осінь - зима - 15 - 30 % річкового стоку.

Площа басейну 13 130 км², меридіональна протяжність - понад 300 км, у широтному напрямку - до 42 км. Загальне простягання з південного-заходу на північний-схід відображає загальний похил поверхні басейну річки. Верхів’я річки формується на північних схилах Подільської височини, середня течія - Малого Полісся та Волинської височини, а пониззя - Поліської низовини.

Верхня частина басейну являє собою піднесену пагорбисту рівнину, розчленовану глибоко врізаними (50—100 м) річковими долинами й густою мережею ярів і балок.

Середня частина басейну має горбисто-гривистий рельєф. Дюни й піщані підйоми утворюють гряди, які є вододілами річок.

Нижня частина басейну значно заболочена й відрізняється низинним плоским рельєфом з окремими гривами, рідкими балками.

Замерзання річки починається зазвичай наприкінці листопада — початку грудня. Льодостав встановлюється в грудні, іноді на початку січня або навіть у лютому. Скресання відбувається в середині березня, йому передує поява вимоїн. Весняний льодохід буває майже щорічно; він триває від 2—3 до 10 днів, супроводжуючись короткочасними заторами криги біля мостів і на поворотах річки. Наприкінці березня — початку квітня річка повністю очищається від криги.

Сучасна гідрографія басейну р. Стир - це звивисті, спокійні, з зарослим руслом річки та безліч прямих меліоративних каналів, спрямлених річок, а також різних водойм природного та штучного походження й боліт. У басейні р. Стир, розташованому на території Україні, протікає 581 постійний водний потік, з них 525 - це річки завдовжки менше 10 км, що складають 91 % від загальної кількості річок басейну  (сумарна довжина малих річок становить 2936 км, у тому числі довжиною менше 10 км - 1684 км).

Основними притоками р. Стир є: Радоставка (л), Болдурка (п), Слонівка (п),  Пляшівка (п), Липа (л),  Іква (п), Серна(л),  Конопелька (п), Кормин (п), Річиця (л), Стубла (п); інші притоки: ліві - Судилівка, Чорногузка, Лютиця, Окінка, Жидувка, Омеляник; праві - Любка, Рудка, Рів, Сапалаївка.

Постійно діючі гідропости на річці Стир:  (г/п Щуровичі, г/п Луцьк, г/п Колки, г/п Млинок).

Масовими видами в іхтіофауні річки є плітка, краснопірка, верховодка, плоскирка, окунь звичайний. Численними є щука, лин, лящ, карась сріблястий, в'юн, сом, йорж звичайний.