Архив тегов: річка Стир

Ландшафти басейну річки Стир

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Ландшафти басейну р. Стиру суттєво різняться по території басейну. Згідно фізико-географічного районуваня України ландшафти північної частини басейну належать до зони мішаних лісів, ландшафти півдня - до зони широколистяних лісів.

Мішанолісові ландшафти басейну - сформувалися в умовах помірно теплого клімату, позитивного балансу тепла і вологи на безкарбонатних льодовикових, водно-льодовикових, давньоалювіальних відкладах під хвойно-широколистяними лісами в антропогеновому періоді. Їх характерними ознаками є рівнинність, наявність різних за генезисом типів і форм рельєфу, високе залягання ґрунтових вод, густа річкова мережа, широкі річкові долини, значна поширеність дерново-підзолистих, дернових і болотних ґрунтів, дубово-соснових лісів, лучної рослинності. В басейні р. Стир мішанолісові ландшафти поширені переважно в поліській частині басейну, а також, фрагментарно, в лісостепу, де наявні моренні чи водно-льодовикові відклади, у долинах річок.

Відмітною особливістю мішанолісових ландшафтів є складне перемежування природних комплексів, їх мозаїчність, контрастність, значна трансформованість під впливом землеробсько-меліоративного, лісогосподарського, гідротехнічного, водогосподарського природокористування.

Кліматичні особливості басейну річки Стир

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Клімат басейну р. Стир помірний, вологий, з м’якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом і значними опадами. У зв’язку з рівнинним характером території не спостерігається значних контрастів у розподілі температур. Середньомісячна температура січня знижується від витоків до гирла і змінюється від -3,2 до -4,2°С, липня - знижується в напрямку з півдня на північ від +18,8 до +18,6°С. Середня річна кількість опадів змінюється в діапазоні від 550 до 700 мм.

Одним з основних чинників формування басейнової системи є клімат, адже режим та кількість опадів, температура, коефіцієнт зволоження впливають як безпосередньо на гідрологічний режим, так і опосередковано, на рельєф, ґрунти, біоту, перебіг геохімічних та геофізичних процесів.

Клімат Басейну р. Стир помірно континентальний з теплою зимою, що супроводжується частими відлигами та теплим достатньою вологим літом.

Основними чинниками, що впливають на клімат є сонячна радіація, атмосферна циркуляція та підстилаюча поверхня. Сонячна радіація виступає головним енергетичним джерелом кліматотворення і визначальну роль відіграє в теплий період року. В середньому за рік величина сумарної сонячної радіації, яку поглинає басейн р. Стир, становить 92,7 ккал/см. Величина сонячної радіації залежить від широти місцевості, а оскільки басейн р. Стир витягнутий субмеридіонально, то спостерігаються певні відмінності у значеннях цього показника у верхів'ї та пониззі басейнової системи.

Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Руда-Бродская – Станиславчик – Сморжев

Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Суходолы – Пониковица – Руда-Бродская – Монастирок – Станиславчик – Бордуляки – Шуровичи – СморжевСкачать «Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Суходолы – Пониковица – Руда-Бродская – Монастирок – Станиславчик – Бордуляки – Шуровичи – Сморжев» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Історико-географічний аспект освоєння території басейну р. Стир. Береги рік та їх басейни здавна приваблювали людей та ставали осередками виникнення цілих людських цивілізацій. Річка Стир не стала винятком. Протікаючи у межах Волинської височини та Волинського Полісся з різноманітними ґрунтами, численними річками, болотами, багатою рослинністю, безліччю тварин та риби басейн став благодатним краєм для первісних людей…..

Давньослов'янський період в історії населення басейну р. Стир тривав із І ст. до н. е. по ІХ ст. н. е. Племена проживали в однаковій мірі як в поліській, так і в лісостеповій частинах басейну, а природне оточення в тій чи іншій мірі накладало свій відбиток на напрямки розвитку господарства, побуту та культури. Основою господарства і надалі залишалось землеробство та скотарство. Давньослов'янські поселення розміщувалися в основному, на берегах річок та озер, неподалік заплавних лук з родючими ґрунтами, придатними для землеробства та з буйними травами - кормовою базою, що сприяла розвитку скотарства. Спочатку, система господарства була простою, коли землі використовували до повного виснаження, а потім кидали, аж допоки родючість його не відновиться. В поліських районах використовувався, все ще, підсічно- вогневий спосіб господарювання, під час якого ділянки під посіви розчищались від лісу, пізніше спалювались та засівались просом, пшеницею, ячменем та іншими культурами. Попіл, таким чином, слугував своєрідним добривом. В другій половині І тис., з початком застосування залізних наральників та дерев'яних рал якість обробітку ґрунту підвищилась, а тому зросла врожайність та кількість вирощуваних культур, зокрема, почали вирощувати жито, ріпу, біб, горох, вику. В цей же час стара перелогова система землеробства змінилася новою, двопільною, коли земля ділилася на дві частини, одна з яких оброблялася, а інша в цей час відпочивала, через 2-3 роки ділянки мінялися.

Поряд з землеробством значна роль в господарстві давніх слов'ян належала і скотарству, особливу розведенню великої рогатої худоби та свиней, в меншій мірі овець, кіз та коней. Допоміжна роль належала мисливству, рибальству та збиральництву.

Карта реки Стырь №4: Боровичи – Колки – Стар.Чарторийск – Хряск – Вараш – Стар.Рафаловка

Карта реки Стырь №4: Боровичи – Колки – Стар.Чарторийск – Хряск – Вараш – Стар.РафаловкаСкачать «Карта реки Стырь №4: Незвир – Боровичи – Копылье – пгт Колки – Семки – Куликовичи – Новоселки – Стар.Чарторийск – Маюничи – Козлиничи – Балаховичи – Остров – Хряск – Заболотье – г.Вараш (Кузнецовск) – Стар.Рафаловка» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

 Гідрографічна мережа басейну річки СтирЗ рельєфом тісно пов’язане формування гідрографічної мережі. Сучасна гідрографія басейну р.Стир - це звивисті, спокійні, з зарослим руслом річки і безліч прямих меліоративних каналів, спрямлених річок, а також різних водойм природного та штучного походження і боліт.

У межах верхів’я басейну р. Стир домінують швидкості течії близько 1 м/с, тому тут переважають процеси виносу речовин, в напрямку гирла, збільшуються площі мертвої зони, і в прибережній частині домінуючими стають процеси акумуляції. Окремі ділянки р. Стир у межах Малого Полісся (с. Пляшева, с. Мерва) та Полісся (с. Уріччя) характеризуються значними площами зони затишку та мертвої зони, для них характерне значне поширення водної та болотної рослинності.

Окрім цього у напрям гирла р. Стир спостерігаємо збільшення ширини русла та зменшення глибини його врізу, що спричинено особливостями геологічної будови підстилаючої поверхні та зменшенням похилів річки.

Заплава річки двостороння, у верхній і середній течії шириною 0,7—1,0 км, місцями розширюється до 3—4,5 км або звужується до 0,3—0,4 км, у верхів’ї місцями взагалі відсутня. У нижній течії переважна ширина заплави 2—4 км. У багатьох місцях межа заплави нечітко виражена - води річки зливаються з талими водами на прилеглих болотах. У гирловій частині заплава зливається з заплавою р. Прип'ять. До м. Луцьк заплава переважно суха, лучна з рівною поверхнею, слабко пересічена старицями, складена в основному суглинними і мулисто- глинистими ґрунтами. Виняток становить лише частина заплави у межах Малого Полісся, що зазнає підпору від Хрінницького водосховища, а також район Берестечка та Пляшевої. Нижче м. Луцьк велика частина заплави заболочена, спочатку вона лугова, а в міру наближення до гирла стає чагарниковою і зрідка лісовою; поверхня її вкрита купинами, пересічена старицями, протоками, рукавами, а також осушувальними канавами; ґрунти торф'янисті.

Русло, в основному, помірно і слабо звивисте, місцями у верхній і середній течії річки - сильнозвивисте, а на пригирлових ділянках пряме, переважно нерозгалужене (острови зустрічаються рідко і всі вони невеликих розмірів). У верхній течії русло, суцільно заросле водною рослинністю, у середній і нижній - заростає тільки біля берегів і, крім того, часто заростає верболозом.

Карта реки Стырь №3: Луцк – Рожище – Дубище – Боровичи

Карта реки Стырь №3: Луцк – Рожище – Дубище – БоровичиСкачать «Карта реки Стырь №3: Рованцы – г.Луцк – Милуши – Жидычин – Кульчин – Рокини – Валерьяновка – г.Рожище – Топольно – пгт Дубище – Вишенки – Сокол – Навоз – Незвир – Боровичи» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

На формування території басейну річки Стир, як і будь-якого природно­антропогенного комплексу, впливає ряд чинників: геологічна будова, рельєф, клімат, поверхневі води, ґрунти, рослинний та тваринний світ, людина

Територія басейну р. Стир суттєво різниться за особливостями прояву фізико-географічних умов. В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи, які покриті тріщинуватими і сланцеватими відкладами силуру. Ближче до поверхні залягають відклади крейди - мергелі, крейда, вапняки. Крейдова товща у верхній і середній частинах басейну перекрита сірими пісками неогенового віку. Поверхневий шар складають четвертинні відклади, представлені мореною, флювіогляціальними пісками і суглинками, а у верхів’ї - потужними товщами лесу.

Рельєф басейну р. Стир характеризується рівнинною поверхнею з абсолютними висотами від 440 м ( гора Високий Камінь) до 135 м над рівнем моря в гирлі р. Простир. Верхів’я басейну це - височинна територія, що характеризується глибоко врізаними річковими долинами, густою мережею ярів і балок (густота яружно-балкової мережі складає 1-1,25 км на 1 км поверхні). У межах середньої частини басейну спостерігається поєднання горбисто-гривистого рельєфу та низовин. Пониззя басейну знаходиться у межах Поліської низовини, а саме Волинського Полісся, яке характеризується переважанням низького рельєфу, наявністю густої гідрографічної мережі зі слабким розчленуванням поверхні і малим поперечним і поздовжнім похилом, близьким заляганням ґрунтових вод і значною заболоченістю. Рельєф басейну створює сприятливі умови для прояву активності водного чинника.

Рельєф басейну р. СтирОсобливості геологічної історії визначили характер рельєфу басейну р. Стир, який загалом характеризується рівнинною поверхнею з абсолютними висотами від 440 м над рівнем моря у верхів’ї (гора Високий Камінь) до 135 м у гирлі р. Простир.

Верхів’я басейну це - височинна територія, що характеризується глибоко врізаними річковими долинами, густою мережею ярів і балок (густота яружно - балкової мережі складає 1-1,25 км на 1 км2 поверхні).

Карта реки Стырь №2: Сморжев – г.Берестечко – Хренниковское вдхр. – г.Луцк

Карта реки Стырь №2: Сморжев – г.Берестечко – Хренниковское вдхр. – г.ЛуцкСкачать «Карта реки Стырь №2: Сморжев – Стремильче – Мерва – Кутров – г.Берестечко – Старики – Солонев – Вербень – Перешиль – Гумнище (Хренниковское вдхр.) – Липа – Толпыжин – Щибин – Боремель – Набережное – Хренники – Лопавше – Лысин – Берестечко – Малево – Бильче – Красное – Ставров – Новое – Подлозцы – Тополье – Боремец – Лучицы – Вербаев – Яловичи – Боратин – Подгайцы – Рованцы – г.Луцк» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

З XI ст. по річці Стир ходили судна, якими керували кілька чоловік, їх називали ком’яги – дерев’яні судна, довжина яких могла сягати 25 метрів, а ширина – 10. Тоді активно возили сіль з Прикарпаття до Києва. В районі Луцька з возів сіль перевантажували на ком’яги і везли вниз за течією до Прип’яті і далі. У нижній течії здійснювався сплав лісу плотами.

Періодично, в посушливе літо, на Волині відбуваються знахідки човнів-довбанок, які були одним із видів транспорту для наших предків (у Волинському краєзнавчому музеї в експозиції є два таких човна довжиною 5 і 7 метрів, але вони відносяться до XVII-XVIII ст.). Остання така знахідка сталась недавно за с.Старосілля –  12 метровий човен (ширина – 0,75 см,  глибина – до метра), який добре зберігся.

В наш час на території Украни річка Стир судноплавна від м.Луцьк до кордону з Білоруссю. На окремих відрізках Стиру і зараз можуть курсувати невеликі баржі. Судноплавство на річці Стир припинилося ще в дев’яностих роках минулого століття, останній офіційний сезон судноплавства  відбувся у 1996 році. Сьогодні  для приваблювання туристів в Луцьку планують відродити річкові прогулянки , щоб гості із річки Стир могли любоватись гарними краєвидами міста.

На Стирі створене Хрінницьке водосховище та Хрінницька ГЕС. Також водою річки обслуговується Рівненська АЕС - виконує роль водойми-охолоджувача станції.

Рівненська АЕС розташована на північному-заході Рівненської області, за 120 км від м. Рівне, на правому березі річки Стир. Такий вибір був зумовлений кількома причинами - низькою родючістю піщаних земель та великою віддаленістю від густозаселених територій. Будівництво почалось у 1973 р., а в 1980 р. введенно в експлуатацію перший енергоблок (ВВЕР-440) потужністю 420 тис. кВт (у 1981 р. ІІ блок (ВВЕР-440) потужністю 415 тис. кВт, 1986 р. - ІІІ блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт, 2004 р. -  ІV блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт). На сьогодні Рівненська АЕС має потужність  2 млн 835 тис. кВт (при КВВП – 74,2 %) та щорічно виробляє близько 19 млрд. кВт/год електроенергії (23% від виробництва всіма атомними електростанціями України, або 12,4% від загального виробництва електроенергії в країні), в середньому за  добу - 52.8 млн кВт/год.

При будівництві АЕС на місці с.Вараш  у 1977 р. виросло одне з молодих міст України – Кузнецовськ (на честь радянського розвідника,  Героя Радянського Союзу М. Кузнецова), в якому розквартирувалися як будівельники, так і обслуговуючий персонал станції. Сьогодні – це місто-супутник Рівненської АЕС, місто обласного значення Рівненської області з населенням 42,4 тис. осіб (2019). У зв’язку з декомунізацією у 2016 р. йому було повернуто попередню назву – Вараш.

Хрінницьке водосховищеХрінницьке водосховище створене у 1957 році для рекреації та рибогосподарських потреб ( запроектований об'єм води в 40 млн м³ ), розташовується на межі Рівненської та Волинської областей, на відстані 52 км від м. Луцька. Площа водяного дзеркала становить 18,3 км² (з них 16,26 км² (89%) на території Рівненщини), глибина – 2-6 м, біля греблі  – 8-10 м; довжина берегової лінії - 37 км, береги переважно пологі. За період свого існування водосховище декілька разів спускалось, в останнє повністю спустили воду навесні 1989 р., тоді у межах існуючого водосховища, неподалік греблі, була виявлена карстова воронка діаметром 25 м і глибиною 9 м). І тільки у 1999 р., після здійснених ремонтних робіт на водопідпірній греблі та проведення тампонажу (заповнювання водонепроникним матеріалом (тампоном) пустот, тріщин тощо в гірських породах, щоб запобігти просочуванню води ) карстових пустот, водосховище було наповнено водою. Сьогодні «Хрінницьке море»  є улюбленим місцем для відпочинку волинян та виконує комплексну функцію  — енергетика, водопостачання, боротьба з повенями, рекреація, рибогосподарська діяльність.

Хрінницька ГЕС введена в експлуатацію у 1959 р. проектною потужністю 900 кВт для забезпечення електрикою навколишніх населених пунктів. Неодноразово ставала на ремонт. Бетонна руслова гребля довжиною 39 м та висотою 12 м має 8 водоскидних отворів (з них 2 аварійно-ремонтні, розміром 5×6 м).