Архив тегов: Самарский залив

Карта реки Самара №7: с.Хащево – с.Орловщина – г.Новомосковск – с.Новоселовка – устье (Самарский залив)

с.Хащево – с.Орловщина – г.Новомосковск – с.Новоселовка – устье (Самарский залив)Скачать  карту «Участок реки Самара №7:  с.Хащево – с.Орловщина – г.Новомосковск – с.Новоселовка – устье (Самарский залив)»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Самарська затокаПрактично усі водосховища за базовими показниками розподіляються на три ділянки: верхня, де частково або практично повністю зберігається річковий режим; середня, перехідна між річковою і озерною системою; нижня, пригреблева, повністю озероподібна. В умовах Дніпровського водосховища існує ще одна відокремлена ділянка – Самарське плесо (затока), яке характеризується специфічними особливостями, на основі чого воно виділено в окрему структурну одиницю районування – Крайове Самарське плесо або Самарська затока.

Самарська затока (нижня течія ріки Самари), більша частина якої припадає на Дніпровській район Дніпропетровської області, є частиною Дніпровського  водосховища, яке створено в 1933-1934 рр. при заповненні гирлової частини р. Самари.

В затоку справа впадають річки Кринка і Кільчень та балки Скотовата і Макітра, зліва – річки Маячка і Татарка та стариця Новоселівська. На акваторії Самарської затоки виділяється:

  • Усть-Самарське плесо – звужена пригирлова ділянка затоки між Усть-Самарським автодорожнім і Ігреньським залізничним мостами довжиною 4,0 км;
  • Новобогородицьке Самарське плесо – теж звужена ділянка вище Ігреньського мосту до впадіння справа р. Кринка довжиною 3,0 км;
  • Головне Самарське плесо довжиною 10 км;
  • затоки Ігренська, Щеміловка і Сусанка – верхня частина пересипаної шлаковими відвалами в центральній частині протоки Шиянка;
  • затока Кринка площею 139 га (затоплена пригирлова частина долини р. Кринка);
  • затока Кам’янка (затоплена долина р. Кам’янка, що існувала тут колись);
  • гирлова затока р. Кільчень площею 124 га;
  • гирлова затока р. Татарка площею 20,8 га;
  • затока Вирвихвіст;
  • затока Солона;
  • ур. Животилівські Плавні з протокою Солона (в минулому р. Солона).

В рельєфі дна Самарської затоки відзначається затоплене русло р. Самара, велика кількість її староріч, затоплені гирлові ділянки русел річок Кільчень, Татарка, Маячка, Кринка, Кам’янка. Затоплені русла активно замулюються.

Річка Самара - від гирла до м.Новомосковськ

По акваторії Самарської затоки проходять фарватери судових ходів з р. Дніпро в м. Новомосковськ, в затоку Кринка, до причалі силікатного і цегельного заводів і в затоку Шиянка до причалу Рибальського кам’яного кар’єру.

Площа водного дзеркала затоки 59,7 км2, об’єм води 128 млн. м3 , характеризується мілководністю характеризується мілководністю (середні глибини менш 2 м) і високим ступенем заростання як жорсткою надводною, так і м’якою підводною вищою водною рослинністю (у середньому заростання складає 45 %), максимальна глибина – 10,2 м.  Власна водозбірна площа  Самарської затоки 1560 км2.