Архив тегов: Вараш

Карта реки Стырь №5: Вараш (Кузнецовск) – Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров»

Карта реки Стырь №5: Вараш (Кузнецовск) – Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров» Скачать «Карта реки Стырь №5:  г.Вараш (Кузнецовск) – Стар.Рафаловка – Бабка – Сопачов – Диброва – Щеков – Крымно – Мульчицы – Бышляк – Вел.Телковичи – Млынок – Новоселки – Мал.Телковичи – Приветовка – Волчицы – пгт Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

На сьогодні поверхневі води басейну р. Стир представлені звивистими, місцями спрямленими, рівнинними річками, меліоративними каналами, озерами, а також численними водоймами антропогенного походження.

Режим та характер поверхневих вод басейну р. Стир визначається природними чинниками. Згідно гідрологічного районування поверхневих вод України води басейну р. Стир належать до двох гідрологічних областей. Верхів’я та середня течії знаходяться у західній області достатньої водності (Волинській підобласті достатньої водності та Верхньоприп’ятсько-Бузькій підобласті надмірної водності), пониззя в поліській області надмірної водності Для обох областей характерний мішаний режим живлення, з переважанням снігового (40-60% за рік), яскраво виражена весняна повінь, літньо-осіння та зимова межень, нечасті дощові паводки, переважно в теплий період року.

Річки - це найважливіша складова поверхневих вод басейнової системи. Природна річкова мережа у межах басейну Стиру найбільш збереглася на підвищених ділянках басейну, райони ж низинним рельєфом зазнали суттєвих змін внаслідок впливу широкомасштабних меліорацій, що проводилися в минулому столітті. Річок з довжиною понад 10 км в басейні налічується 26 . Найбільші з них Стир, Іква, Стубла, Кормін, Слонівка, Пляшівка, Радоставка та ін.

Карта реки Стырь №4: Боровичи – Колки – Стар.Чарторийск – Хряск – Вараш – Стар.Рафаловка

Карта реки Стырь №4: Боровичи – Колки – Стар.Чарторийск – Хряск – Вараш – Стар.РафаловкаСкачать «Карта реки Стырь №4: Незвир – Боровичи – Копылье – пгт Колки – Семки – Куликовичи – Новоселки – Стар.Чарторийск – Маюничи – Козлиничи – Балаховичи – Остров – Хряск – Заболотье – г.Вараш (Кузнецовск) – Стар.Рафаловка» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

 Гідрографічна мережа басейну річки СтирЗ рельєфом тісно пов’язане формування гідрографічної мережі. Сучасна гідрографія басейну р.Стир - це звивисті, спокійні, з зарослим руслом річки і безліч прямих меліоративних каналів, спрямлених річок, а також різних водойм природного та штучного походження і боліт.

У межах верхів’я басейну р. Стир домінують швидкості течії близько 1 м/с, тому тут переважають процеси виносу речовин, в напрямку гирла, збільшуються площі мертвої зони, і в прибережній частині домінуючими стають процеси акумуляції. Окремі ділянки р. Стир у межах Малого Полісся (с. Пляшева, с. Мерва) та Полісся (с. Уріччя) характеризуються значними площами зони затишку та мертвої зони, для них характерне значне поширення водної та болотної рослинності.

Окрім цього у напрям гирла р. Стир спостерігаємо збільшення ширини русла та зменшення глибини його врізу, що спричинено особливостями геологічної будови підстилаючої поверхні та зменшенням похилів річки.

Заплава річки двостороння, у верхній і середній течії шириною 0,7—1,0 км, місцями розширюється до 3—4,5 км або звужується до 0,3—0,4 км, у верхів’ї місцями взагалі відсутня. У нижній течії переважна ширина заплави 2—4 км. У багатьох місцях межа заплави нечітко виражена - води річки зливаються з талими водами на прилеглих болотах. У гирловій частині заплава зливається з заплавою р. Прип'ять. До м. Луцьк заплава переважно суха, лучна з рівною поверхнею, слабко пересічена старицями, складена в основному суглинними і мулисто- глинистими ґрунтами. Виняток становить лише частина заплави у межах Малого Полісся, що зазнає підпору від Хрінницького водосховища, а також район Берестечка та Пляшевої. Нижче м. Луцьк велика частина заплави заболочена, спочатку вона лугова, а в міру наближення до гирла стає чагарниковою і зрідка лісовою; поверхня її вкрита купинами, пересічена старицями, протоками, рукавами, а також осушувальними канавами; ґрунти торф'янисті.

Русло, в основному, помірно і слабо звивисте, місцями у верхній і середній течії річки - сильнозвивисте, а на пригирлових ділянках пряме, переважно нерозгалужене (острови зустрічаються рідко і всі вони невеликих розмірів). У верхній течії русло, суцільно заросле водною рослинністю, у середній і нижній - заростає тільки біля берегів і, крім того, часто заростає верболозом.