Читання топографічних карт

Населені пункти

Скачать плакат «Населені пункти»

Скачать «Довідник з військової топографії» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Картографічні умовні знаки – графічні символи для позначення на картах об’єктів місцевості та їх кількісних і якісних характеристик. Система умовних позначень складається з площинних (масштабних), позамасштабних і лінійних знаків відповідних кольорів та пояснювальних підписів до них.

Площинні знаки – умовні позначення, які відображають на карті значні за площею об’єкти місцевості у масштабі карти (населені пункти, ліси, сади, болота, чагарники тощо), розміри яких виражені у масштабі карти.

Позамасштабні знаки – умовні позначення, які відображають об’єкти, площі яких не подаються в масштабі карти (телебашти, радіовишки, церкви, пам’ятники, труби промислових підприємств, вітряки, окремі дерева тощо). Точне місцеположення на карті таких об’єктів визначається головними точками, які використовують при визначенні координат, вимірюванні відстаней між ними та вирішенні інших завдань.

Головні точки позамасштабних умовних знаків

                                           Головні точки позамасштабних умовних знаків.

Лінійні знаки – умовні позначення для зображення на картах лінійних об’єктів, довжина яких виражається в масштабі карти (дороги, канали, лінії електропередачі та зв’язку, лісосмуги тощо).

Пояснювальні підписи на карті надають додаткові відомості об’єктам місцевості, вказують їх кількісні та якісні характеристики у вигляді повних та скорочених підписів і цифрових позначень.

Наприклад, підпис біля умовного знака моста  8-0означає, що міст залізобетонний, висота низу ферми (прогінної споруди) моста над водою 8м, довжина моста 370м, ширина проїжджої частини 10м, вантажопідйомність 60 тонн. Крім того, топографічні карти друкують кольорами: ліс – зеленим, гідрографія – синім, рельєф і піски – коричневим, квартали населених пунктів та автошляхи з покриттям – світлокоричневим кольором.

Населені пункти поділяють на  міста, селища і села та прирівняні до них поселення.

т-2

Чим більшими літерами підписана назва населеного пункту, тим більший він за своїм адміністративним значенням або за кількістю жителів. Крім того, під назвами населених пунктів скорочено вказується наявність районної, селищної (сільської) ради та кількість жителів у тисячах.

Неофіційні назви населених пунктів, що прийняті серед місцевих мешканців, указуються у дужках під офіційною назвою. Підкреслена назва населеного пункту означає, що поблизу є залізнична станція або пристань з такою ж назвою.

На картах показують вулиці, проїзди і тупики. Магістральні та головні проїзди в населених пунктах виділяють більш широким умовним знаком. На фоні кварталів великих населених пунктів відображають видатні споруди, великі промислові підприємства і споруди, які мають значення орієнтирів.

Дороги за способом пересування, якістю дорожнього полотна, прохідністю та пропускною властивістю поділяються на залізниці, автомобільні та ґрунтові дороги.

Залізниці на картах позначаються всі без винятку (діючі, ті, що будуються і розібрані) і класифікуються за шириною колії на залізниці з нормальною шириною колії, вузькоколійні залізниці і трамвайні колії; за кількістю колій – одноколійні, двоколійні, триколійні; за видом тяги – електрифіковані та неелектрифіковані.

На залізницях позначаються станції, роз’їзди, платформи, депо, колійні пости й будки, насипи, виїмки, мости, тунелі тощо.

Автомобільні дороги поділяються на автомагістралі (автостради), автодороги з удосконаленим покриттям,  автодороги з покриттям і автодороги без покриття.

Цифрами та скороченими написами вказуються ширина дороги, ширина і матеріал покриття, які підписують на умовних знаках дороги.

8-1Наприклад, на шосе підпис  означає: 8 – ширина проїжджої частини у метрах, 12 – ширина земляного полотна у метрах, А – матеріал покриття (асфальт).

На топографічних картах показують автодороги без покриття (покращені ґрунтові дороги), які зображуються паралельними лініями без забарвлення з указанням ширини дороги в метрах. Ґрунтові дороги (путівці) показуються суцільною тонкою лінією чорного кольору, а польові та лісові дороги – переривчастою лінією.

Гідрографія. Ріки, струмки, канали та магістральні канави позначаються на картах усі, причому у дві лінії позначаються на картах 1:25 000 і 1:50 000 при їхній ширині 5м і більше, на картах 1:100 000 – 10м і більше.

Постійна і визначена берегова лінія водоймищ відображається суцільною лінією синього кольору, непостійна (пересихаючі водойми) і невизначена (мігруючі водойми) – переривчастою лінією.

Назви судноплавних водоймищ підписують великими літерами, несудноплавних – малими. Напрямок течії річок указується стрілкою із зазначенням швидкості течії (м/с). На ріках і каналах позначають мости, шлюзи, греблі, пороми, броди і надають їхні характеристики. Урізи води (цифри біля синього кружечка на березі водойми) означають висоту рівня води у межень над рівнем моря (в метрах).

Рослинний покрив на топографічних картах відображається за зовнішнім виглядом рослинності і поділяється на деревну (ліси, захисні лісонасадження, поросль лісу, гаї та окремі дерева), кущову (чагарники, групи кущів і окремі кущі) і трав’яну рослинність (лугова і степова, чагарникова та напівчагарникова, низькотрав’яна і високотрав’яна тощо).

На топографічних картах відображаються також сади фруктові, цитрусові, ягідні, виноградники, плантації технічних культур, живі огорожі тощо.

Площі, зайняті деревною рослинністю, зображуються на картах зеленим кольором, зайняті чагарником і низькорослою деревною рослинністю – світло-зеленим кольором, трав’яна рослинність має білий фон. Породу дерев позначають значком листяного, хвойного дерева або їхнім поєднанням, якщо ліс змішаний. При наявності даних про висоту, товщину дерев та густоту лісу вказується його характеристика.

Ґрунти на картах позначаються лише ті, які суттєво відрізняються від навколишнього середовища (болота, солончаки, піски тощо).

Болота позначаються на карті з поділом їх на прохідні (перервана штриховка), важкопрохідні та непрохідні (суцільна штриховка).

Прохідними вважають болота глибиною до 0,6м, яку на картах, не підписують. Глибину важкопрохідних і непрохідних боліт надають поруч із вертикальною стрілкою, яка вказує на місце проміру.

Місцеві предмети-орієнтири наносяться на топографічну карту з високою точністю. Про заводи, фабрики та інші підприємства умовні знаки вказують на рід виробництва, виражається чи ні у масштабі карти, з трубою чи без труби. Дуже чіткими й тривалими орієнтирами є цвинтарі з деревною рослинністю.

Лінійними орієнтирами можуть служити лінії електропередачі та зв’язку, вузькі смуги лісу, захисні лісонасадження, огорожі, водогони.