Вивчення за картою рельєфу місцевості

Вивчення за картою рельєфу місцевості

Скачать плакат «Визначення за допомогою карти висот та взаємного перевищення точок»

Скачать «Довідник з військової топографії» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Рельєф на топографічних картах відображається горизонталями. Сутність зображення рельєфу Сутність зображення рельєфу горизонталямигоризонталями полягає у наступному. Якщо уявити острів у вигляді гори, його берегова лінія буде відображена у вигляді кривої АВ, проекція якої на площині (на карті) матиме таку ж замкнену криву аb.

 

Сутність зображення рельєфу горизонталями.

 

Якщо рівень води підняти на 10м, утвориться нова берегова лінія СD, усі точки якої будуть на однаковій висоті, але на 10м вище, ніж початкова берегова лінія АВ. Проекція нової берегової лінії СD на площину дає таку ж замкнену криву сd, тобто кожному рівню води відповідатиме своя берегова лінія (АВ, CD, EF) у вигляді замкненої кривої, всі точки якої мають однакову висоту. Ці лінії є слідами перерізу рельєфу місцевості площинами, паралельними до поверхні моря, яку прийнято за початок відліку висот. Проекція одержаних кривих (ab, cd, ef) на площині дасть зображення гори горизонталями, які на топографічних картах бувають кількох видів.

10

Основні горизонталі проводяться через висоту перерізу рельєфу. Кожна п’ята горизонталь потовщується для полегшення рахунку горизонталей.

Додаткові (напівгоризонталі) та допоміжні (чверті) горизонталі проводяться через ½ і ¼ висоти перерізу рельєфу і зображуються на картах переривчастими і короткими переривчастими лініями.

На топографічних картах під південною рамкою вказується висота перерізу рельєфу відповідно до її масштабу: на 1:25 000 карті через 5м, 1:50 000 – 10м, 1:100 000 – 20м, 1:200 000 – 40м, 1:500 000 – 50м, 1:1 000 000 – 100м. Наприклад, підпис „Суцільні горизонталі проведені через 10м” на карті  масштабу 1:50 000 означає, що  основні горизонталі проведені через 10м, основні потовщені – 50м, напівгоризонталі – 5м, а чверті – 2,5м.

При зображенні горизонталями типових форм рельєфу можна переплутати гору з улоговиною, хребет із лощиною тощо. Щоб уникнути цієї плутанини, необхідно знати ознаки зниження схилу основних форм рельєфу, які наведені нижче. Наприклад :

11                                              Ознаки зниження схилу основних форм рельєфу.

  1. Покажчик схилу (бергштрих) вказує у бік зниження.
  2. Верх цифр підписів горизонталей вказує у бік підняття схилу.

Крім цього на картах надаються й інші характерні ознаки зниження схилу:

Ознаки зниження схилу основних форм рельєфу                                                    Визначення ознак зниження схилу на карті.

  1. Хребет ,,тягнеться” до води, а лощина ,,біжить” від води.
  2. Зубці знаків скель, обривів і ярів указують в бік зниження.
  3. Виїмки на дорогах знаходяться в позитивних формах рельєфу (гора, хребет), а насипи – у негативних (улоговина, лощина).
  4. Різниця двох висот на одному схилі (урізів води на ріках) показує напрямок загального зниження місцевості.
  5. На схилах у напрямку до води – нижче; від води – вище.
  6. Умовний знак 10-1на дорогах зі значними ухилами означає початок і кінець підйому (вістрям у напрямку підйому).

До об’єктів рельєфу, які неможливо показати горизонталями належать природні утворення (яри, водориї, скелі, обриви, ями, осипи, кургани), а також штучні утворення (дорожні насипи та виїмки, терикони, скелі-останці, перевали, входи в печери і гроти, скупчення каміння). Умовні знаки природних утворень рельєфу і відповідні до них підписи зображуються на картах коричневим кольором, а штучних – чорним кольором.

СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРІМКОСТІ СХИЛІВ ЗА КАРТОЮ

 Будь-який схил характеризується стрімкістю, висотою перерізу, закладанням горизонталей і довжиною схилу.

Основні елементи схилу:Основні елементи схилу

а) стрімкість схилу α – кут між нахиленою поверхнею схилу до горизонтальної площини;

б) висота перерізу h – відстань по висоті між двома суміжними горизонталями;

в) закладання горизонталей d – відстань на карті між двома суміжними горизонталями;

г) довжина схилу D – відстань на схилі від вершини до підошви.

Стрімкість схилу (α), закладання горизонталей (d) і висота перерізу  рельєфу (h) на карті взаємопов’язані між собою. По-перше, чим більша висота перерізу, тим більше закладання горизонталей і навпаки; по-друге – чим стрімкіший схил, тим менше закладання горизонталей і навпаки.

Стрімкість схилу

Взаємозв’язок між стрімкістю схилу, закладанням горизонталей і висотою перерізу рельєфу на карті.

Таким чином, достатньо одного погляду на карту, щоб за закладанням горизонталей відрізнити стрімкий схил від пологого, а також визначити  вид схилу. Якщо закладання горизонталей на карті однакове, схил буде рівний; закладання від вершини до підошви зменшується – схил випуклий; закладання від вершини до підошви збільшується – схил увігнутий; закладання від вершини до підошви то збільшується, то зменшується – схил хвилястий.

Зображення горизонталями різновидів схилу

                                             Зображення горизонталями різновидів схилу

Знання цих закономірностей дає змогу швидко і впевнено визначити за картою топографічний та бойовий гребені, а звідси й умови спостереження, маскування, ведення вогню тощо. Таким чином, вид схилу істотно впливає на ведення бойових дії.

Визначення різновидів схилу

Визначення різновидів схилу, топографічного і бойового гребенів за зображенням оризонталей на карті.

Рівний схил на всій своїй довжині від вершини до підошви має однакову стрімкість, добре проглядається і прострілюється вогнем зі стрілецької зброї.

Увігнутий схил стрімкий до вершини та пологий до підошви і добре проглядається. На рівному і увігнутому схилах, звернених у сторону противника, доцільно розміщати спостережні пункти та вогневі позиції, маскуючи їх від спостереження противником.

Випуклий схил пологий від вершини і стрімкий до підошви. Нижня частина його не проглядається і не прострілюється вогнем зі стрілецької зброї з вершини, а верхня частина – зі сторони підошви.

 На такому схилі спостережні пункти і вогневі позиції доцільно розміщати в місцях перегину схилу, що дає можливість проглядати і прострілювати весь схил, а також полегшує маскування.

Хвилястий схил являє собою сполучення схилів різної форми, його профіль має вид звивистої лінії. Наявність на такому схилі перегинів складає несприятливі умови для спостереження і ведення вогню, оскільки схил повністю не проглядається.

Визначення стрімкості схилу за шкалою закладання. Циркулем або лінійкою відміряють відрізок між двома суміжними горизонталями, прикладають його до шкали і визначають число градусів біля основи шкали.

Визначення стрімкості схилу за шкалою закладання

                                  Визначення стрімкості схилу за шкалою закладання.

Якщо горизонталі розташовані близько одна до одної, тоді користуються правою частиною шкали, беручи при цьому на карті закладання між сусідніми потовщеними горизонталями.

Визначення стрімкості схилу за  формулоюα = 12/d

Закладання горизонталей d на карті відміряють лінійкою або смужкою паперу між двома суміжними горизонталями.

18

Визначення стрімкості схилу окомірно. Розрахунки показали, що закладанню в 1см стрімкість схилу = 1,2°. Із обернено-пропорційної залежності між стрімкістю схилу, висотою перерізу і закладанням горизонталей є правило: у скільки разів закладання менше (більше) 1см, у стільки разів стрімкість схилу більша (менша) 1°. Тому закладанню в 1, 2, 3 і 4мм стрімкість схилу буде 12°, 6°, 4° і 3° відповідно.