Демаскуючі та дешифрувальні ознаки об’єктів

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Демаскуючими ознаками об’єктів місцевості називаються характерні особливості цих об’єктів, за якими вони відрізняються один від одного під час їх безпосереднього спостереження.

Дешифрувальними ознаками зображень об’єктів є демаскуючі ознаки об’єктів у тому вигляді, в якому вони передаються на аерофотознімку. Демаскуючі та дешифрувальні ознаки поділяються на прямі та непрямі.

Прямі ознаки є властивостями самих об’єктів і їх зображень. До них відносяться форма, розмір, деталі, структура, тон, колір і тінь. Прямі ознаки безпосередньо забезпечують розпізнавання об’єктів.

Непрямі ознаки безпосередньо до об’єкта не відносяться. Вони не забезпечують розпізнавання об’єкта, але вказують на його наявність, якщо об’єкт не виявляється за прямими ознаками. Непрямі ознаки також дозволяють виявити неоднозначність рішень, що прийняті за результатами аналізу прямих ознак, дозволяють отримати додаткові характеристики об’єктів. До них відносяться взаємне розташування об’єктів, сліди діяльності тощо.

Форма – основна і найбільш важлива пряма демаскуюча ознака більшості військових та інших об’єктів. На планових аерознімках зображення об’єктів відповідає їх виду зверху. За формою зображення розпізнається більшість площинних і лінійних об’єктів, а на великомасштабних знімках – і більшість точкових об’єктів.

При дешифруванні військових об’єктів необхідно мати на увазі, що противник може маскувати об’єкти , тобто змінити їх форму або побудувати хибні об’єкти, схожі за формою на дійсні. Наприклад, макети танків, бойової техніки або переправи мають таку саму форму, що й дійсні. Тому в таких випадках для з’ясування характеру об’єктів на аерознімках необхідно використовувати інші демаскуючі ознаки.

Розміри стають основною демаскуючою ознакою об’єктів приблизно однакової форми. Наприклад, знаючи розмір об’єкта, можна розрізняти зображення доріг різних класів, характер будівель в населеному пункті, підклас військових об’єктів тощо. Наприклад, танк і самохідна гаубиця за формою (в плані) мало чим відрізняються між собою, проте вони мають різні розміри. Приблизно однакові обриси мають різні типи ракет, літаки, кораблі, але всі вони відрізняються або за розмірами, або за співвідношенням розмірів.

Деталі об’єктів, їх характер і кількість дають уявлення про складний об’єкт, дозволяють відрізнити даний об’єкт від подібних до нього. Значення цієї ознаки зростає в умовах стандартизації та уніфікації бойової техніки. Так, на базі бронетранспортера можуть монтуватись ракети, зенітні засоби, протитанкові ракети або міномети.

Не менш важливо відрізнити, наприклад, транспортно-заряджальну машину від бойової машини піхоти, бойові машини від транспортних. Форма і розміри їх однакові. Правильно дешифрувати такі об’єкти можна лише за наявності у них деталей. Наявність деталей допомагає дешифрувати і топографічні об’єкти. Так, наявність на дорогах мостів, насипів, виїмок дає змогу класифікувати дорожню мережу, а кількість і склад виробничих та допоміжних корпусів, складів й інших технічних споруд дозволяє визначити типи промислових підприємств.

Структура (малюнок) поверхні об’єкта є сукупністю декількох ознак (форми, розміру, взаємного розташування тощо), які утворюють поверхню об’єкта. Наприклад, зовнішній вигляд поверхні лісу утворюють крони дерев. На аерознімку зображення лісу має зернисту структуру. Структура зображення об’єкта – важлива ознака багатьох природних елементів місцевості, які не мають характерної форми.

Тон (ступінь почорніння) зображення об’єктів впливає на можливість виділення зображеного об’єкта на загальному фоні аерознімка. Ця ознака непостійна, оскільки зображення одного й того ж об’єкта може мати різний тон залежно від освітлення, виду аерознімка, пори року, погодних умов тощо. Наприклад, на аерознімках влітку дороги зображуються світлими стрічками, а взимку – темними.

Колір зображення об’єкта – важлива дешифрувальна ознака для кольорових і спектрозональних аерознімків. На кольорових знімках літнього періоду елементів місцевості та їх деталей можна розпізнати набагато більше, ніж взимку, оскільки влітку місцевість має більшу кольорову гаму.

Тінь відіграє важливу роль при розпізнаванні об’ємних об’єктів малого розміру і контрасту. Деякі об’єкти, наприклад, опори ліній електропередачі та зв’язку, антенні щогли, ракети на стартових позиціях, спостережні вишки та дротяні загорожі найчастіше розпізнаються тільки за тінню. При цьому розрізняють тіні власні та падаючі.

Власною тінню називається неосвітлена частина поверхні об’єкта, яка розташована зі сторони, протилежній від Сонця. На поодиноких аерознімках власні тіні створюють зорову об’ємність об’єкта.

Падаючою називається тінь, яка відображається об’єктом на земній поверхні. Вона повторює форму об’єкта в залежності від положення Сонця і його висоти над горизонтом. Форма зображення падаючої тіні дозволяє уявити форму об’єкта, а розмір тіні – визначити його висоту. Однак, падаюча тінь часто закриває зображення інших об’єктів і досить часто заважає або унеможливлює дешифрування військ та бойової техніки, що знаходяться в тіні дерев і будинків.

Взаємне розташування об’єктів виявляється у взаємозв’язку одних об’єктів з іншими і засновано на тому, що більшість тактичних об’єктів (командно-спостережні пункти, оборонні споруди, вогневі позиції артилерії та мінометів) розташовуються на місцевості як у взаємозв’язку між собою, так і з топографічними елементами місцевості. Виявлення на аерознімку того чи іншого об’єкта часто викликає необхідність пошуку інших супутніх об’єктів. Крім того, знання закономірностей побудови бойових порядків військ на місцевості сприяє впевненому дешифруванню військових об’єктів.

Так, вогневі позиції артилерії розпізнають за під’їзними шляхами до них, а за кількістю та взаємному розташуванню гармат встановлюють величину артилерійського підрозділу. Дротяні та інші загородження і мінні поля встановлюють найчастіше перед траншеями; окопи для вогневих засобів розташовуються в системі траншей і на підвищених ділянках місцевості у певному взаємозв’язку між собою.

У достатньо конкретних взаємозв’язках перебувають між собою і топографічні елементи місцевості. Так, наприклад, хвойні породи дерев найчастіше ростуть на піщаних ґрунтах, а листяні – на м’яких, жирних ґрунтах. Дерева, що ростуть на болотах, як правило, низькорослі, а крони їх незначні. Броди на річках і паромні переправи завжди мають підходи або під’їзди до них – дороги або стежки.

Сліди діяльності об’єктів (ознака, особливо характерна для військових об’єктів) залишаються на місцевості в результаті їх діяльності. Наприклад, замасковані танки виявляються за слідами від гусениць, мінні поля – за слідами порушеного ґрунту або снігу. За характером впливу води на береги визначають напрям течії ріки і характер ґрунту дна.

Сліди діяльності дозволяють розкривати і хибні об’єкти. Наприклад, відсутність слідів від гусениць танків у місці переправи дозволяє зробити висновок про те, що переправа хибна, а танки і автомобілі біля неї – майстерно виготовлені за формою і наявністю деталей – макети (рис.10.13 ).

При дешифруванні необхідно враховувати всі ознаки у поєднанні. Значення непрямих ознак особливо зростає при дешифруванні замаскованих об’єктів. Проте обмежуватись тільки цими ознаками не можна. При виявленні будь-яких об’єктів за непрямими ознаками необхідно переконатися у правильності дешифрування, використовуючи при цьому прямі ознаки.

10-1310.13. Хибна переправа

Повнота і достовірність дешифрування зростає при наявності довідкових матеріалів про об’єкти (малюнків, фотографій тощо) і еталонів дешифрування різних масштабів, що складені за результатами польових перевірок.

Для успішного дешифрування військових об’єктів, крім твердих знань їх демаскуючих ознак, необхідно також добре знати організацію частин і підрозділів противника, його озброєння, технічні характеристики бойової техніки, а також вірогідне місцезнаходження елементів бойових порядків у загальній системі тактичного та оперативного розміщення військ.