Орієнтування на місцевості без карти – способи визначення сторін горизонту

Довідник з військової топографії

Скачать «Довідник з військової топографії» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Способи визначення сторін горизонту. Сторони горизонту взаємопов’язані між собою і якщо відомий хоча б один із них, наприклад, на північ, то в протилежному напряму буде південь, праворуч схід, а ліворуч захід.

Сторони горизонту залежно від обставин, що склалися визначають за компасом, за небесними світилами та за різними ознаками місцевих предметів.

Компас і користування ним. У Сухопутних військах широко застосовується компас Адріанова, у
якого шкала оцифрована за ходом годинникової стрілки з ціною поділки 3°, які зростають за ходом годинникової стрілки, а поділки шкали кутоміра в тисячних зростають проти ходу годинникової стрілки (ціна поділки в тисячних складає 0-50). Шкала нанесена на корпус і є нерухомою, повертається лише візирний пристрій (цілик і мушка).

Компас і користування ним

 

Компас Адріанова: 1 - корпус; 2 - шкала (лімб); 3 - магнітна стрілка; 4 - візирний пристрій (мушка і цілик); 5 – покажчик відліків; 6 - гальмо

 

Для перевірки компас встановлюють горизонтально на який-небудь предмет і відпускають гальмо. Запам’ятовують відлік за кінцем стрілки і металевим предметом відводять стрілку в сторону. Металевий предмет забираютьстрілка повинна вказати попередній відлік. Якщо відлік відрізняється більше ніж на одну поділку компас несправний (розмагнічена стрілка або затуплена голка).

Не рекомендується працювати з компасом під час грози, поблизу ліній електропередач з проводами високої напруги і поблизу металевих предметів. Від машини необхідно відходити на 10-15м, від танка на 30-40м.

Визначення сторін горизонту компасом. Мушку візирного пристрою ставлять на 0° (північ), а компас горизонтально (див. малюнок). Відпускають гальмо і повертають компас так, щоб північний кінець стрілки збігся з 0° і, не змінюючи положення компаса, візуванням через цілик і мушку (цілик до себе, мушка від себе) запам’ятовують віддалений орієнтир, який вказує напрямок на північ (0°), у протилежному напряму південь (180°), праворуч схід (90°), а ліворуч захід (270°). Це і є магнітні азимути на сторони горизонту.

Магнітний азимут горизонтальний кут від північного кінця стрілки компаса до напрямку на орієнтир (ціль); вимірюється за ходом годинникової стрілки від 0° до 360°. Щоб визначити зворотний азимут (азимут повернення), необхідно від визначеного магнітного азимута відняти 180°, а якщо його значення менше 180°, то додати 180°. Наприклад, на малюнку нижче зворотний азимут (азимут повернення) становить 120°.

Визначення магнітного азимута компасом. Стати обличчям до орієнтира. Відпустити гальмо і тримати компас горизонтально. Поворотом корпусу компаса сумістити північний кінець стрілки з 0°. Утримуючи стрілку на нулі, повернути візирний пристрій так, щоб крізь цілик і мушку бачити орієнтир. Зняти відлік за шкалою біля мушки. На малюнку магнітний азимут на орієнтир становить 300°.

Визначення напряму компасом за відомим магнітним азимутом. Відпустити гальмо. Мушкою візирного пристрою встановити відлік заданого азимуту, наприклад, 300° і повернутися разом із компасом так, щоб північний кінець стрілки збігся з нульовим відліком і, утримуючи кінець стрілки на 0°, крізь цілик і мушку вибрати якомога дальній орієнтир (на  малюнку вишка).

Визначення напрямків (магнітних азимутів) компасом

                                    Визначення напрямків (магнітних азимутів) компасом

Визначення сторін горизонту за Сонцем. При відсутності компаса або в районах магнітних аномалій сторони горизонту визначають за положенням Сонця. У Північній півкулі Сонце сходить влітку на північному сході, а заходить на північному заході. Тільки двічі на рік Сонце сходить на сході та заходить на заході в дні весняного (21 березня) та осіннього рівнодення (23 вересня).

Прийнято вважати, що Сонце у визначений час доби знаходиться на сторонах горизонту (див. таблицю)

Сторона горизонту

Декретний час

Взимку (з 1.Х по 31.ІІІ)

Влітку (з 1.IV по 30.ІХ)

Схід

Південь

Захід

7:00

13:00

19:00

8:00

14:00

20:00

Визначення сторін горизонту за Сонцем і годинником. Знаючи, що Сонце здійснює по небосхилу свій видимий шлях зі сходу на захід за ходом годинникової стрілки зі швидкістю 15° за годину, можна визначити сторони горизонту за Сонцем і годинником у будь-який час дня. Для визначення сторін горизонту за Сонцем і годинником використовують декілька способів.

Перший спосіб. На аркуші паперу замальовують коло і ділять на 24 частини. Рисочку зверху позначають цифрою 14, знизу – 2, праворуч – 20, ліворуч – 8, а відносно цих цифр підписують інші цифри циферблату (від 1 до 24), в результаті чого ми отримаємо астрономічний циферблат для визначення сторін горизонту влітку (для визначення сторін горизонту взимку циферблат необхідно підписати – 13, 1, 19 і 7 відповідно).

У напрямку від центра кола вверх до цифри 14 (взимку – 13) наносять стрілку і підписують „Південь”. Другу стрілку накреслюють у напрямку на час спостереження і направляють на Сонце. При такому положенні стрілки на Сонце попередньо нанесена стрілка на „Південь” вкаже відповідний напрямок. На рис.1.4 показано визначення сторін горизонту за сонячним компасом (влітку) о 10:00. Такий компас використовують і вночі, коли видно повний Місяць і вважають, що це не Місяць, а Сонце і наводять відповідну цифру циферблату денного часу, тобто о 23:00 – 11:00.

Визначення сторін горизонту за сонячним компасом

                                              Визначення сторін горизонту за сонячним компасом

Другий спосіб. Годинну стрілку циферблату годинника наводять на Сонце, а потім її спрямовують у цьому напрямку на віддалений орієнтир (положення хвилинної стрілки при цьому не враховується). Кут між годинною стрілкою та напрямком на цифру 2 (взимку – на цифру 1) на циферблаті годинника ділять навпіл – це і буде напрямок на південь.

До півдня ділять навпіл ту дугу (кут), яку годинна стрілка має пройти до  14 (13) години (малюнок -А), а після півдня – ту дугу (кут), яку вона пройшла після  14 (13) години (малюнок - Б).

Визначення сторін горизонту за Сонцем і годинником.

Визначення сторін горизонту за Сонцем і годинником: а) до полудня; б) після полудня

За відсутності годинника з циферблатом, його замальовують на папері (відповідно до циферблату годинника) і напрямок годинної стрілки на момент визначення.

Третій спосіб полягає у визначенні положення Сонця у конкретний час дня, пам’ятаючи при цьому, що Сонце за годину проходить по небосхилу 15° за годину і влітку буде знаходитись у напрямку на південь о 14:00. Наприклад, влітку для визначення сторін горизонту об 11:00 необхідно стати лівим боком з витягнутою рукою у напрямку Сонця (у цей час Сонце не дійшло до півдня на кут у 45°), а правою рукою по відношенню до лівої встановити кут у 90°, який поділити навпіл, тобто відняти 45°. Це і буде напрямок на південь; у протилежному напрямку – північ, ліворуч – схід, а праворуч – захід.

Визначення сторін горизонту положенням рук

Визначення сторін горизонту положенням рук

 

 

Якщо необхідно визначити сторони горизонту після обіду, наприклад, о 17:00 (влітку Сонце з 14:00 до 17:00 пройшло по небосхилу кут у 45°), треба стати правим боком з витягнутою рукою у напрямку Сонця, лівою – встановити кут у 90°, який теж необхідно поділити навпіл, напрямок якого вкаже на південь.

Спосіб рекомендується використовувати за складних умов орієнтування під час пересування захаращеними лісами з ярами та чагарниками, серед плавнів і очерету та в інших випадках і при цьому напрямок руху необхідно визначати досить часто і в обмежений час (у розвідці, при здійсненні стрімкого маневру, виконанні спеціальних завдань тощо).

Визначення сторін горизонту за Місяцем визначають більш точно, коли видно весь його диск. Повний Місяць у будь-який час знаходиться в стороні, протилежній від Сонця. Різниця в часі їх місцезнаходження складає 12 годин. Ця різниця на циферблаті годинника невидима, оскільки о 1:00 та о 13:00 взимку (о 2:00 та 14:00 влітку) годинна стрілка буде знаходитися на одному місці. Тому сторони горизонту визначають так само, як і за Сонцем.

Визначення сторін горизонту за Місяцем і годинником. Якщо Місяць неповний, потрібно визначити кількість “видимих” годин (повний Місяць знаходиться в протилежній стороні від Сонця і різниця складає 12 годин) і знак (+ або –). До часу спостереження треба додати (відняти) кількість “видимих” годин і отримати той час, коли на місці Місяця знаходилося б (буде знаходитись) Сонце. Спрямувавши на видиму частину Місяця вирахувану цифру циферблату годинника, потрібно вважати, що це не Місяць, а Сонце, і визначити напрям на південь.

Визначення сторін горизонту за Місяцем і годинником

Визначення сторін горизонту: а) за Місяцем і годинником; б) за Полярною зіркою

Наприклад, час спостереження 21:30 (на циферблаті годинника – 9:30). Видима частина складає половину диска Місяця, тобто 6 годин. Отже, Сонце буде знаходитись у тому напрямі, де в даний час знаходиться Місяць, о 15г. 30 хв. (9:30+6:00=15:30), тобто циферблат годинника покаже 3г. 30 хв. Спрямовуємо цифру 3:30 годинника на Місяць. Кут між цифрами 3:30 і 1 (влітку – 2) ділимо навпіл і знаходимо напрямок на південь. Щоб не помилитися, коли брати суму, а коли різницю – показано на малюнку "А".

Визначення сторін горизонту за Полярною зіркою. Вночі на безхмарному небі її легко знайти за сузір’єм Великої Ведмедиці. Крізь дві крайні зірки ковша Великої Ведмедиці потрібно подумки провести пряму лінію і відкласти п’ять відрізків, що дорівнюють відстані між крайніми зірками ковша. У кінці п’ятого відрізка буде знаходитися Полярна зірка Малої Ведмедиці (малюнок "Б"). Точність визначення напряму за Полярною зіркою складає 2-3°.

Визначення сторін горизонту за різними ознаками місцевих предметів менш надійні, ніж вищезгадані, тому користуються ними лише за відсутності компаса, у районах магнітних аномалій, за умов обмеженої видимості.

Більшість ознак, як правило, обумовлені розміщенням місцевих предметів по відношенню до Сонця, а саме:

- вівтарі православних церков звернені на схід, а головні входи на захід, вівтарі ж католицьких церков (костьолів) звернені на захід;

- припіднятий кінець нижньої поперечини хреста церкви звернений на північ;

- відстань між кільцями на пеньках окремих зрізаних дерев більша у напрямку на південь;

- взимку бурульки на дахах будинків частіше бувають більшими та довшими з південної сторони;

- сніг швидше розтає на південних схилах; внаслідок цього на снігу утворюються зазублини шипи, які направлені на південь;

- влітку ягоди і фрукти скоріше дозрівають (червоніють, жовтіють) з південної сторони;

- пофарбовані будівлі та паркани з південної сторони вицвітають більше і мають світліший колір;

- на деревах хвойних порід смола рясніше накопичується з південної сторони;

- просіки в лісових масивах частіше прорубуються за лінією північ-південь або захід-схід, лісові квартали нумеруються з заходу на схід.