Особливості орієнтування під час наступу вночі

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Орієнтування під час наступу вночі набагато складніше завдання, ніж при здійсненні маршу. Ведення бойових дій у цей час доби не дозволяє швидко знаходити цілі противника на полі бою, точно додержуватись заданих напрямків наступу, утруднює маневр та управління підрозділом у ході бою. Як правило, несподівана та різка зміна бойової обстановки, ведення, власне, самого бою, часто у відриві від основних сил, потребують надійного орієнтування підрозділу під час наступу.

Важливе значення перед боєм має тактичне орієнтування, яке полягає в  ознайомленні особового складу підрозділу з місцевістю у смузі бойових дій, указані напрямку на північ й інші сторони горизонту, точки стояння, місцевих предметів та орієнтирів для орієнтування вночі у смузі дії підрозділу, місцезнаходження противника, положення свого і сусідніх підрозділів.

Орієнтування під час наступу вночі виконують за орієнтирами, за азимутами, за світловими трасами або за світловими створами.

Вибір способу орієнтування у наступі залежить від характеру місцевості, обстановки, що склалася, бойового завдання підрозділу та інших чинників бойової обстановки. Наприклад, підрозділам, у яких напрямок дії співпадає з лінійними орієнтирами (дорогами, річками) або на місцевості, що має багато надійних орієнтирів, краще діяти за орієнтирами. Підрозділам, що діють поза дорогами та на місцевості, де орієнтирів мало, призначають азимути на всю глибину завдання або забезпечують їх орієнтування встановленням світлових трас або світлових створів на місцевості.

Орієнтирами обирають місцеві предмети, які розташовані на підвищеннях рельєфу та які будуть помітні під час освітлення місцевості відповідними засобами або за допомогою приладів нічного бачення. При діях підрозділу на закритій місцевості в якості орієнтирів у деяких випадках обирають місцеві предмети, які дещо обмежують рух бойових порядків вперед, проте слугують надійними орієнтирами, наприклад, річки, струмки, канави, яри, рокадні дороги тощо.

Орієнтування підрозділу за орієнтирами під час наступу вночі – простий і надійний спосіб. Командир підрозділу завчасно до наступу вивчає місцевість, обирає орієнтири і позначає їх на карті (схемі) уздовж напрямку дії відповідно до поставленого бойового завдання (рис. 14.17).

Схема руху підрозділу за орієнтирами під час наступу вночі14.17. Схема руху підрозділу за орієнтирами під час наступу вночі

Під час пересування за маршрутом руху командиру підрозділу необхідно періодично звіряти напрямок руху за картою, орієнтуючи її за компасом. У тих випадках, коли під час руху від орієнтира до орієнтира сумнівів у орієнтуванні немає, рух продовжують, не знижуючи темпу наступу, а якщо зазначена на карті відстань пройдена, а вказаний орієнтир відсутній – це означає, що підрозділ відхилився від вказаного напрямку. В таких випадках необхідно зупинитись, звірити карту з місцевістю і знайти потрібний орієнтир.

Схема руху підрозділу за азимутами під час наступу вночіІнколи це зробити неможливо, тоді необхідно освітлити місцевість і якомога швидше розпізнати інші орієнтири, які є на карті та на місцевості і відновити орієнтування, а якщо це зробити не вдалося – це ознака того, що орієнтування насправді втрачено, для чого необхідно вміти якомога швидше відновити втрачене орієнтування. Способи і порядок відновлення орієнтування будуть розглянуті нижче.

Орієнтування підрозділу за азимутами під час наступу вночі застосовується на місцевості з недостатньою кількістю орієнтирів, для скорочення шляху, а також на місцевості зі значними змінами, які не відображені на карті. Азимути руху визначають за картою або на місцевості за орієнтирами, які добре видно вдень і оформлюють на карті або схемі місцевості (рис. 14.18).


14.18. Схема руху підрозділу за азимутами під час наступу вночі

Орієнтування підрозділу за світловими трасами під час наступу вночі застосовується, як правило, на відкритій місцевості. Сутність способу полягає у застосуванні великокаліберних кулеметів або гармат, які встановлюють на вогневих позиціях для стрільби трасуючими кулями (снарядами) у напрямку наступу поверх наступаючих підрозділів (рис. 14.19). Азимути напрямку стрільби визначаються завчасно і ретельно перевіряються. Стрільба припиняється при підході підрозділу до переднього краю оборони противника або об’єкта.

Орієнтування підрозділу за світловими трасами під час наступу вночі14.19. Орієнтування підрозділу за світловими трасами під час наступу вночі

Орієнтування підрозділу за світловими створами під час наступу вночі застосовується під час бою в глибині оборони противника. В цьому випадку застосовують освітлювальні засоби (бомби, снаряди, міни). Світловий створ позначається на місцевості двома одночасно освітленими точками, які являють собою світловий орієнтир. Перша з них подається над об’єктом атаки, а друга – в глибині оборони противника у напрямку атаки підрозділу (рис. 14.20).

Координати точок освітлювальних засобів та їх висота над поверхнею землі визначаються завчасно перед боєм з метою указання напрямку наступу і так, щоб вони при цьому не освітлювали свої війська.

Орієнтування підрозділу за світловими створами під час наступу вночі14.20. Орієнтування підрозділу за світловими створами під час наступу вночі