Рослинний покрив і ґрунти

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Сукупність рослинності та ґрунтового покриву складають суттєвий географічний ландшафт місцевості. Від них залежить краєвид і оперативно-тактичні властивості місцевості. Рослинний покрив і ґрунти, як природні чинники, на бойові дії військ суттєво впливають на умови прохідності, спостереження, маскування від наземного і повітряного спостереження та захисту військ від усіх видів зброї.

Рослинний покрив за своїм зовнішнім виглядом поділяється на:

  • деревну рослинність (ліси, сади, поросль лісу, вузькі смуги лісу, захисні лісонасадження, гаї та окремі дерева);
  • кущову рослинність (суцільні зарості кущів, смуг і окремих кущів);
  • трав’яну рослинність (лугову, степову, низькотрав’яну, високо-трав’яну, очеретяну тощо).

Деревну рослинність висотою 4 м та більше і товщиною (діаметром) стовбурів 5 см і більше називають лісом, який характеризується породою, віком, густотою й упорядкованістю. Переважна більшість насаджень парків і скверів у містах теж складається з деревної рослинності. З рослинного покриву найбільший вплив на бойові дії військ мають ліси.

Кущова рослинність – багаторічна деревна рослинність висотою від 0,8 до 6 м, яка не має головного стовбура (кожен кущ росте від коріння кількома стовбурами); характеризується породою, висотою і густотою.

Трав’яна рослинність за висотою поділяється на низькотрав’яну (нижче 1 м) і високотрав’яну (вище 1 м).

Ґрунтузагальнена назва верхнього шару земної поверхні у декілька метрів. У військовій справі ґрунти класифікують за твердістю на скельні і пухкі, а за прохідністю – на доступні, частково доступні і недоступні для руху поза дорогами. Виходи скельних порід ґрунтів (граніт, базальт) притаманні, зазвичай, гірській місцевості. Пухкі ґрунти утворені в результаті вивітрювання і поділяються на м’які (піски, супіски, торф’яники, чорнозем), середні (глина, тяжкі суглинки, сухий лес) і тверді (щільна суха глина, крейдові породи, глина зі щебенем і галькою тощо). До інших видів ґрунтів належать болота, солончаки, такири та піски.

Розміщення рослинності та ґрунтів на території України певним чином взаємопов’язані між собою, що залежить від широти зони на рівнинній частині та висоти поясів у горах Карпат і Криму. Ґрунтовий і рослинний покриви змінюються також і в довготному напрямку у зв’язку зі зміною клімату з заходу на схід.

Так, наприклад, м’які чорноземні ґрунти поширені на Поліссі, у лісостеповій і степовій зонах України (Волинська, Подільська і Придніпровська височини). На півдні Причорноморської низовини та в північній частині степового Криму, де кліматичні умови посушливі, поширені м’які каштанові ґрунти. У зоні мішаних лісів, долинах рік і межирічних зниженнях поширені болотні ґрунти, які утворилися за умов надмірного зволоження при високому рівні ґрунтових вод. Серед них розрізняють болотні, торфово-болотні та торфові ґрунти.

Скельні ґрунти розповсюджені в Українських Карпатах і Кримських горах, а осередки виходу на поверхню гранітних порід є у Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській і Полтавській областях.

На півдні країни між Дніпром і Чорним морем (Херсонська область) знаходиться пустельний район України – Олешківські піски (давні піщані відкладення Дніпра), більша площа яких утворена барханами (кучугурами) висотою до 5 м. Солончакові ґрунти поширені у річкових долинах Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Дунаю та на морському узбережжі.

Площа лісів України складає приблизно 14% від загальної площі, проте розташовані вони на її території нерівномірно, що залежить від кліматичних умов, рельєфу місцевості та виду ґрунту. Так, наприклад, найбільше лісів є в Українських Карпатах (40%) і Кримських горах (32%), та з переходом до природних зон рівнинної частини їх площа значно зменшується з півночі на південь країни від 26% зони мішаних лісів до 12% – у лісостеповій та 4% – у степовій зоні.

У лісах України переважають сосна, ялина (смерека), бук, дуб, які займають близько 90% від загальної площі лісів. Крім того, є насадження граба, липи, клена, берези, модрини, тополі, вільхи та інших порід. Ліси середнього віку займають близько 45% від усієї площі, а середній вік лісів становить понад 55 років.

За характером ґрунтово-рослинного покриву на території України виділяють лісову, болотисту, лісисто-болотисту і степову місцевість.