Тактичні властивості лісової місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт 

Лісова місцевість являє собою територію, більша половина якої (понад 50%) вкрита густою деревною рослинністю (лісами). Власне, слід пам’ятати, що лісова місцевість відрізняється від лісових масивів змиканням крон дерев: в лісі гілки та листя крон окремих дерев перекриваються, хоча можуть існувати ділянки відкритої місцевості – галявини. Лісиста ж місцевість характеризується у більшості випадків повсюдною наявністю відкритого ґрунту, з деревами, віддаленими одне від одного на відстань більшу, ніж радіуси їхніх крон. Ліси зростають у різних природних зонах: на рівнинній частині вони поширені за широтними зонами, в горах – за висотними поясами.

Лісові масиви суттєво впливають на прохідність бойової і транспортної техніки, значно обмежують умови спостереження і дальність видимості, тим самим, знижують ефективність вогню стрілецької та артилерійської зброї, обмежують дальність радіозв’язку і маневр підрозділів у всіх видах бою. Крім того, умови орієнтування, цілеуказання, а також взаємодія різних родів військ і управління ними у лісі значно ускладнюються.

Лісова місцевістьРис. 1.33. Лісова місцевість

Проте наявність лісових масивів забезпечує надійне маскування підрозділів від наземного та повітряного спостереження противником, їх укриття від ураження різними видами зброї, а також дозволяє прихований підхід до переднього краю оборони противника для нанесення йому несподіваних флангових ударів та з тилу.

Тактичні властивості лісу залежать від складу і густоти насаджень, віку, висоти дерев та товщини стовбурів, а також від упорядкованості лісу.

За породою ліси поділяються на хвойні, у яких хвойних порід більше 80 % від загальної площі лісу, листяні (листяних порід більше 80 %) та змішані (кількість однієї породи дерев не перевищує 80 %).

Класифікація лісу за віком, висотою дерев і товщиною стовбурів наведена в табл. 1.1.

Т а б л и ц я 1.1

Класифікація лісу Висота дерев, м Товщина стовбурів, см
Молодий ліс 4-6 5-15
Ліс середнього віку 6-10 15-20
Зрілий ліс Більше10 Більше 20

 Густота лісу характеризується середньою відстанню між деревами. При середній відстані між деревами менше 6 м ліс називають густим, при відстані 6-10 м – ліс середньої густоти, а при відстані більше 10 м – рідколіссям.

Упорядкованість лісу характеризується розподілом великих масивів на квартали, наявністю в лісі доріг, просік, дренажних канав, а також відсутністю підліска, сухих дерев, буреломів і вирубок. Упорядкованість лісу з урахуванням рельєфу місцевості, наявності рік, які розчленовують лісові масиви, а також характеру ґрунтів та їх стану багато в чому впливає на його прохідність бойовою технікою. Маскувальні та захисні властивості залежать від наявності в лісі підліска і чагарників та, особливо, від пори року, тому що листяний ліс, скинувши восени листя, взимку та ранньою весною проглядається на великі відстані, особливо з повітря.

Вітер у лісі на відстані 100-200 м від узлісся майже не відчувається. Влітку в лісі прохолодніше, ніж у полі, а взимку тепліше; вдень прохолодніше, а вночі тепліше. Влітку листяні ліси сприяють кращому маскуванню військ від повітряного спостереження, а взимку – хвойні.

Опади затримуються на листі дерев до 15%, на сосні – 20-25%, на смереці – до 60% і на ялиці – до 80%. Ґрунти взимку в лісі промерзають на меншу глибину, ніж у полі. Сніг у густому лісі сходить на 2-3 неділі пізніше, ніж на відкритій місцевості.

Багато в чому від наявності лісу залежить й інженерне обладнання місцевості, яке полягає у влаштуванні лісових завалів та загороджень на шляху ймовірного висування противника, розчищання шляхів руху від завалів для своїх військ, розчищання від рослинності смуг для кращого спостереження за противником та ведення точного вогню з усіх видів зброї.

Лісові масиви часто характеризуються малою кількістю, а інколи, і повною відсутністю в них надійних орієнтирів, що значно ускладнює управління військами та їх взаємодію під час бою. Обмежена видимість у лісі викликає необхідність максимально висувати до переднього краю пункти управління та створювати додаткові спостережні пости на деревах і спостережних вишках, що потребує додаткових засобів зв’язку. Крім цього, у лісових масивах дальність дії радіостанцій на ультракоротких хвилях зменшується в 1,5-2 рази у порівнянні з відкритою місцевістю, а незначна кількість доріг і обмежена можливість руху поза дорогами ускладнюють використання наземних рухомих засобів зв’язку, що значно впливатиме на управління підрозділами та їх взаємодію під час бою.

У лісі в якості орієнтирів використовують, зазвичай, дороги, просіки, лісові галявини, вирубки, ріки, струмки та характерні форми рельєфу (яри, обриви, канави тощо). Для надійного орієнтування підрозділів на маршрутах руху в лісових масивах потрібно встановлювати тимчасові штучні орієнтири або виставляти регулювальників. Умови орієнтування в упорядкованому лісі набагато кращі, ніж у запущених лісах з підліском і чагарниками та з малою кількістю доріг і просік.

При веденні бойових дій у лісі збільшується небезпека завалів і ураження особового складу уламками дерев при вибухах, особливо при застосуванні зброї потужної руйнівної сили. Крім того, у лісі можливе виникнення пожеж, боротьба з якими під час бою являє собою надзвичайно великі складнощі. Лісові пожежі можуть стати одним із найбільш небезпечних факторів ураження особового складу підрозділів. Найбільш вогненебезпечними є хвойні та неупорядковані ліси, особливо влітку і ранньої осені, коли в них багато сухої трави та хмизу.