Зміст робочої карти командира підрозділу

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Командири підрозділів наносять на свої карти тільки ті дані, які необхідні для виконання бойового завдання. Звісно, що зміст робочої карти командира артилерійського підрозділу буде суттєво відрізнятись від змісту робочої карти командира аеромобільного або розвідувального підрозділу, зв’язку та тилу. Найбільш повно ведуться робочі карти командирами механізованих і танкових підрозділів. Наприклад, командири механізованих і танкових підрозділів при підготовці та в ході бойових дій на свої робочі карти наносять наступні дані.

До отримання бойового завдання на карті оформлюються назва, час початку ведення карти і підпис посадової особи; викреслюються форми таблиць, пояснювальних записок (розподіл сил і засобів, співвідношення сил і засобів, сигнали управління, повідомлення та взаємодії); місце розташування своїх військ, відомості про метеорологічну обстановку та умовні позначення.

Після отримання бойового завдання з бойового наказу на карту наносяться: зміст отриманого бойового завдання; дані про противника; об’єкти (цілі), які знищуються засобами старших командирів (начальників); розташування і завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними; розташування і завдання своїх підрозділів, які знаходяться попереду; розташування і завдання підрозділів другого ешелону та резерву. При необхідності на карту наносяться вогневі позиції підтримки, пункти управління старшого командира, стартові та вогневі позиції підрозділів ППО тощо.

Після прийняття рішення на карту наносять: бойовий порядок або район розташування противника; характер його дій за оцінкою командира; бойовий порядок або район розташування свого підрозділу; бойові завдання першого і другого ешелону; завдання артилерійських підрозділів та інших вогневих засобів; завдання щодо боротьби з повітряним противником; рубежі розгортання протитанкових засобів; командно-спостережний пункт і його переміщення під час бою; розташування підрозділів забезпечення; заповнюються таблиці розподілу сил і засобів, співвідношення сил i засобів та сигналів управління, повідомлення і взаємодії.

Під час бою на карту наносяться дані про зміну обстановки і прийняті командиром рішення. Дані, які не можуть бути виражені графічно за допомогою тактичних умовних знаків, записуються текстом або в таблицях на вільному місці карти.

В пояснювальній записці дається оцінка противника і його можливі наміри (що неможливо показати графічно), цілі і задум бойових дій, розподіл засобів посилення, порядок забезпечення життєдіяльності своїх підрозділів при застосуванні противником зброї масового ураження, наявність і розподіл матеріальних засобів тощо. Так само ведуть свої робочі карти командирів інших підрозділів з урахуванням виконання їх специфічних завдань.

Командир розвідувального підрозділу, наприклад, на свою робочу карту у загальному випадку повинен нанести відомості про угруповання, нумерацію підрозділів (частин) противника, зосередження його резервів, розташування пунктів управління, райони розташування засобів масового ураження тощо. Крім того, на його робочій карті повинні бути нанесені місцерозташування своїх розвідувальних підрозділів та їх завдання. Таким чином, головне призначення робочої карти командира розвідувального підрозділу полягає в отриманні найповнішої інформації про противника і його можливі подальші дії.

Командир підрозділу зв’язку на свою робочу карту наносить загальні дані обстановки і положення (передній край) свого підрозділу. На карту наноситься положення пунктів управління своїх підрозділів, старшого начальника і сусідів. Крім того, на карту наносяться лінії дротяного зв’язку, шляхи пересування рухомих засобів зв’язку та місце розташування основних радіостанцій. На вільному місці карти може бути показана схема дротяного та радіозв’язку підрозділу тощо.

Офіцери тилового забезпечення на своїх робочих картах відображають загальні відомості обстановки і положення своїх підрозділів (частин). За рішенням командира наносяться лише розмежувальні лінії та бойові завдання свого підрозділу (частини) і підлеглих підрозділів. Про противника на карту наносяться лише ті відомості, які безпосередньо впливатимуть на роботу тилу. Детально на карту наносяться місця розташування тилових підрозділів (своїх, підлеглих і старшого начальника), порядок їх пересування, шляхи підвозу і евакуації, ремонтні засоби, дротяні лінії зв’язку з тиловими підрозділами і установами та інші відомості, які стосуються матеріального, технічного і медичного забезпечення військ.

Способи нанесення обстановки на робочу карту

Обстановку на свої робочі карти командири підрозділів, залежно від умов бойової обстановки, можуть наносити з графічного документа, за текстом, за голосом, з фотодокумента або з екрана.

З графічного документа. Мова графіки вважається одним із самих економних і лаконічних способів вираження людської думки. Особливо це проявляється, коли потрібно показати просторове розташування об’єктів, їх взаємний зв’язок, напрямки і характер діяльності бойових дій та їх зміну в ході бою, яка наноситься на робочу карту. Саме цим і характеризується бойова обстановка сучасного динамічного бою.

Цей спосіб подання необхідних даних, як й інші, наближує до реальної бойової обстановки, оскільки вони наносяться з бойових розпоряджень старших командирів (начальників), бойових графічних документів підлеглих командирів підрозділів, а також інформації від сусідів. При цьому дуже важливо, щоб ці графічні документи теж були виконані тактично грамотно з дотриманням усіх статутних вимог ведення робочих карт та інших бойових графічних документів (карток вогню, схем опорних пунктів, розвідувальних даних тощо). Даний спосіб нанесення обстановки на робочу карту вимагає багато часу, що в умовах ведення сучасного динамічного бою не завжди можливо.

За текстом. Цей спосіб вимагає від командирів усіх рівнів не тільки твердих знань правил нанесення тактичної обстановки на робочу карту, але й твердого пам’ятання основних тактичних умовних знаків, скорочень і позначень. Лише в цих випадках не потрібно витрачати багато часу на відшукування у відповідних статутах і настановах правильного позначення кожного тактичного об’єкта на робочу карту, що за умов ведення сучасного бою не завжди можливо. Крім того, нанесення обстановки за текстом вимагає певного знання і навичок у швидкому орієнтуванні у тактичній обстановці на карті, як у відношенні до місцевих предметів, так і до координатної сітки.

За голосом вважається найскладнішим способом, оскільки, як правило, застосовується в реальній бойовій обстановці. Складність полягає, по-перше, у тому, що обстановка за голосом наноситься на робочу карту найчастіше в бойових умовах у виключно обмежений час; по-друге, офіцери мають різну підготовку і досвід з питань ведення робочої карти, в результаті чого окремі офіцери не встигають швидко нанести важливі елементи та деталі бойової обстановки, часто її уточнюють, припускають помилок і наносять обстановку неточно. Нанесена на карту неповна і неточна обстановка не дозволить ефективно використати  вогневі удари бойових засобів по цілях противника, якісно виконати бойове завдання, а інколи призвести до невиправданих втрат. В бою немає часу на чисельні уточнення поставленого завдання!

Нанесення обстановки з фотодокумента є одним із найскладніших способів і вимагає додаткового знання питань, пов’язаних з умінням швидко і впевнено дешифрувати топографічні та військові об’єкти і з відповідною точністю переносити дешифровані об’єкти (цілі) на робочу карту.

З розвитком озброєння і бойової техніки, а також із застосуванням у військах автоматизованих систем управління інформація стала передаватись сучасними технічними засобами, у тому числі і при нанесенні її на робочу карту. При нанесені обстановки з екрана карту орієнтують за екранним зображенням характерних місцевих предметів, наприклад, розв’язками або перехрестями автомобільних доріг з покриттям, мостами, характерними вигинами річок, масивами лісу, великими населеними пунктами тощо. Після цього за зображенням інших місцевих предметів карту орієнтують більш детально, визначають найближчі до елементів бойових порядків військ об’єкти і за ними наносять ці елементи на карту. Якщо на екрані зображена робоча карта або документ з координатною сіткою, то обстановку на свою робочу карту переносять за квадратами координатної сітки.

Таким чином, сучасний бій потребує від кожного офіцера досконалих навичок і уміння у використанні всіх способів, у тому числі і нових, для нанесення обстановки на свою робочу карту. Тому командирам усіх рівнів необхідно завжди пам’ятати, що уміння швидко і точно наносити на свою робочу карту зміни бойової обстановки за будь-яких обставин є однією із найважливіших вимог ведення сучасного бою.