Зображення рослинності та ґрунтів на топографічних картах

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Кущова рослинність. Умовним знаком чагарників (звичайних та колючих) відображаються зарості багаторічних деревоподібних кущових рослин висотою від 0,8 до 6 м, стебла яких ростуть від поверхні ґрунту кількома стовбурами (пучками). Чагарники при зображенні на картах поділяють на суцільні зарості, групи кущів та окремі кущі. Відповідними умовними знаками виділяються колючі чагарники, суцільні зарості саксаулу і стелюхів, а також вузькі смуги кущів та живі огорожі.

Суцільні зарості кущів виділяються, як правило, на картах масштабів 1:25 000-1:200 000 при їхній площі в масштабі карти понад 25 мм2.

Окремі кущі та групи кущів відображають однаковим умовним знаком, кружок якого відповідає місцеположенню куща або центру групи кущів на місцевості.

Вузькі смуги кущів і живі огорожі на картах відображають, якщо вони ростуть поздовж доріг, річок, каналів, канав, а також якщо вони слугують у якості орієнтирів.

Трав’яна рослинність на карті масштабу 1:25 000 відображається з розподілом на лугову, вологолюбну низькотрав’яну (осока, пухівка тощо) та високотрав’яну, а на картах масштабів 1:50 000 і 1:100 000 – умовним знаком лугової рослинності (рис.5.42).

Трав’яна рослинність та її зображення на картах 5.42. Трав’яна рослинність та її зображення на картах

Трав’яна рослинність відображається на картах при площі 25 мм2 і більше в масштабі карти. Ділянки незаболочених луків і степової трав’яної рослинності показують на картах 1:50 000 і 1:100 000 лише при зображенні місцевості з невеликою кількістю контурів.

Очеретяні зарості  показуються на картах як на суші, так і на дзеркалі води озер і річок, які заростають. Ці зарості виділяють точковим пунктиром, якщо вони займають площу 25 мм2 і більше.

Мочарі з трав’яною рослинністю і заболочені ділянки відображають на великомасштабних картах, якщо вони характерні для цього району або є орієнтирами.

Крім того, на картах виділяють різновиди деревної, чагарникової і трав’яної технічної рослинності, при цьому на картах відображають плантації лише тих технічних культур, якими земельні ділянки зайняті постійно.

Фруктові сади і плантації деревних технічних культур (рис.5.43) за межами населених пунктів показують точковим пунктиром відповідними умовними знаками, якщо їхня площа становить 10 мм2 і більше, а ті, що мають значення орієнтирів – 4 мм2 і більше.

Сади фруктові та цитрусові та їх зображення на картах5. 43. Сади фруктові та цитрусові та їх зображення на картах

Ягідні сади, плантації чагарникових і трав’яних технічних культур, наприклад, хмелю або рисові поля, що постійно вкриті водою, а також виноградники, показують, якщо їхня площа становить 25 мм2 і більше, а ті що мають значення орієнтирів – 10 мм2 і більше у масштабі карти. Зображення плантацій технічних культур площею більше 1 см2 у масштабі карти супроводжується підписом шовковиця, чай, хміль тощо (рис.5.44).

Виноградники і плантації технічних культур та їх зображення на картах5.44. Виноградники і плантації технічних культур та їх зображення на картах

Ґрунти. Необхідно відзначити, що види ґрунтів на картах не показуються. На картах відображаються лише ті, які мають особливі форми мікрорельєфу і суттєво відрізняються характером своєї поверхні від навколишнього середовища, наприклад, болота, солончаки, піски, такири тощо.

Болота на картах відображають горизонтальними лініями синього кольору. Прохідні болота показують переривчастими лініями, а важкопрохідні й непрохідні – суцільною штриховкою. Прохідними показують ті болота, якими влітку в усіх напрямках можливий рух пішки. До них відносяться болота з щільним торфом на поверхні або під невеликим (до 0,6 м) шаром води, які покриті, як правило, трав’яною рослинністю. Важкопрохідні й непрохідні болота відображаються одним умовним знаком (рис.5.45а).

На картах болота відображають при їх площі 25 мм2 і більше в масштабі карти. Важкопрохідні та непрохідні, а також прохідні болота, що мають значення орієнтирів, відображають на картах і за меншої площі. Глибину боліт від 0,6 до 2 м підписують з точністю до 0,1 м поруч із вертикальною стрілкою, яка вказує на місце виміру. Якщо болото має глибину більше 2 м, дається підпис глибше 2 м.

Солончаки відображають на картах вертикальною штриховкою синього кольору, якщо їхня площа складає 25 мм2 в масштабі карти. Причому прохідні солончаки позначаються переривчастими лініями, а непрохідні (мокрі) – суцільними лініями обнесеними точковим пунктиром (рис.5.45б).

Болота (а) і солончаки (б) та їх зображення на картах5.45. Болота (а) і  солончаки (б) та їх зображення на картах

Піски і такири на топографічних картах показують площею більше 1 см2 в масштабі карти (рис.5.46). При цьому піски на картах масштабів 1:50 000-1:1 000 000 зображуються з поділом на рівні, горбисті, грядові, дюнні, барханні, ямкові і чарункуваті, а на картах масштабу 1:25 000 всі типи пісків зображуються умовним знаком рівних пісків, а їхній рельєф відображається горизонталями.

Піски (а) і такири (б) та їх зображення на картах 5.46. Піски (а) і такири (б) та їх зображення на картах