Карта реки Самара №7: с.Хащево – с.Орловщина – г.Новомосковск – с.Новоселовка – устье (Самарский залив)

с.Хащево – с.Орловщина – г.Новомосковск – с.Новоселовка – устье (Самарский залив)Скачать  карту «Участок реки Самара №7:  с.Хащево – с.Орловщина – г.Новомосковск – с.Новоселовка – устье (Самарский залив)»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Самарська затокаПрактично усі водосховища за базовими показниками розподіляються на три ділянки: верхня, де частково або практично повністю зберігається річковий режим; середня, перехідна між річковою і озерною системою; нижня, пригреблева, повністю озероподібна. В умовах Дніпровського водосховища існує ще одна відокремлена ділянка – Самарське плесо (затока), яке характеризується специфічними особливостями, на основі чого воно виділено в окрему структурну одиницю районування – Крайове Самарське плесо або Самарська затока.

Самарська затока (нижня течія ріки Самари), більша частина якої припадає на Дніпровській район Дніпропетровської області, є частиною Дніпровського  водосховища, яке створено в 1933-1934 рр. при заповненні гирлової частини р. Самари.

В затоку справа впадають річки Кринка і Кільчень та балки Скотовата і Макітра, зліва – річки Маячка і Татарка та стариця Новоселівська. На акваторії Самарської затоки виділяється:

  • Усть-Самарське плесо – звужена пригирлова ділянка затоки між Усть-Самарським автодорожнім і Ігреньським залізничним мостами довжиною 4,0 км;
  • Новобогородицьке Самарське плесо – теж звужена ділянка вище Ігреньського мосту до впадіння справа р. Кринка довжиною 3,0 км;
  • Головне Самарське плесо довжиною 10 км;
  • затоки Ігренська, Щеміловка і Сусанка – верхня частина пересипаної шлаковими відвалами в центральній частині протоки Шиянка;
  • затока Кринка площею 139 га (затоплена пригирлова частина долини р. Кринка);
  • затока Кам’янка (затоплена долина р. Кам’янка, що існувала тут колись);
  • гирлова затока р. Кільчень площею 124 га;
  • гирлова затока р. Татарка площею 20,8 га;
  • затока Вирвихвіст;
  • затока Солона;
  • ур. Животилівські Плавні з протокою Солона (в минулому р. Солона).

В рельєфі дна Самарської затоки відзначається затоплене русло р. Самара, велика кількість її староріч, затоплені гирлові ділянки русел річок Кільчень, Татарка, Маячка, Кринка, Кам’янка. Затоплені русла активно замулюються.

Річка Самара - від гирла до м.Новомосковськ

По акваторії Самарської затоки проходять фарватери судових ходів з р. Дніпро в м. Новомосковськ, в затоку Кринка, до причалі силікатного і цегельного заводів і в затоку Шиянка до причалу Рибальського кам’яного кар’єру.

Площа водного дзеркала затоки 59,7 км2, об’єм води 128 млн. м3 , характеризується мілководністю характеризується мілководністю (середні глибини менш 2 м) і високим ступенем заростання як жорсткою надводною, так і м’якою підводною вищою водною рослинністю (у середньому заростання складає 45 %), максимальна глибина – 10,2 м.  Власна водозбірна площа  Самарської затоки 1560 км2.

Карта реки Самара №6: с.Подлесное – с.Васильевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Черкасское – с.Хащево

Карта реки Самара №6: с.Подлесное – с.Васильевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Черкасское – с.ХащевоСкачать  карту «Участок реки Самара №6:  с.Подлесное – с.Васильевка – с.Всесвятское – с.Андреевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Гвардейсое – пгт Черкасское – с.Хащево»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Стисла характеристика гідробіоценозу Самарської затоки. Зоопланктон даного біоценозу складається із широко розповсюджених річкових форм та видів, характерних для малих річок степової зони України.

Ділянка Самарського плеса має значні процеси антропогенної трансформації, завдяки яким сформувалися зоопланктоні ценози, характерні для надлишково зарослих зон річкових екосистем евтрофного типу. Тут знайдено лише 9 видів і форм зоопланктону, в тому числі – коловертки – 9, гіллястовусі – 2, веслоногі – 3. Склад зоопланктону свідчить про незадовільний стан екосистеми річки на цій ділянці.

Що стосується зообентосу, то в складі донної фауни р. Самари виявлено більш 40 видів безхребетних, в тому числі, молюски, хірономіди, олігохети, клопи. За останні роки із складу зообентосу випали групи, найчутливіші до промислового забруднення – личинки одноденок, волохокрильців та вищих ракоподібних.

На мулах спостерігається велика кількість пелофільних олігохет чисельністю 10 тис. екз./м2 та біомасою 80 г/м2.

Така ситуація характерна для ділянок р. Самара, де її глибина 5-7 метрів з достатньо бистрою течею. На сучасному етапі дослідження гідробіоценоз Самарської затоки зазнав значної трансформації.

Карта реки Самара №5: г.Павлоград – с.Вязовок – с.Кочережки – с.Подлесное

Карта реки Самара №5: г.Павлоград – с.Вязовок – с.Кочережки – с.ПодлесноеСкачать  карту «Участок реки Самара №5:  г.Павлоград – с.Вязовок – с.Кочережки – с.Подлесное»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Від м. Павлоград  напрямок течії Самари знову змінюється в північно-західному напрямку. Русло Самари звивисте, заболочене. Налічується велика кількість озер, більшість яких в літній період пересихають. Від села В’язівок лісистість  в долині річки збільшується, тут в  Самару зліва впадає її найбільша притока – річка Вовча (довжина 323 км, басейн становить більше половини загального водозбору Самари).

река СамараПісля прийняття в своє русло вод Вовчої Самара стає повноводною річкою, швидкість течії 0,2 м/с, ширина до 35 м. З наближенням до гирла долина розширюється, заплава в нижній частині досягає 3 км, на її території після весняних паводків залишається багато озер.

река СамараЗа селом Івано-Михайлівка русло Самари міняє напрямок на південно-західний, а поблизу села Вільне річка різко повертає на 90 градусів і змінює свій рух із західного напряму на південне.

Низина Самари дуже гарна і мальовнича. Дубові гаї Самарського лісу змінюються сосновими борами, зелені луки переплелися з золотими пісками численних пляжів. Тут висаджено великі плантації фруктових садів. Над річкою схиляються плакучі верби. Подібне різноманіття природних ресурсів послужило причиною розміщення тут різних оздоровчих установ: баз відпочинку, дитячих таборів із купальними зонами, туристичних і спортивних баз та просто галявин для відпочинку.

Карта реки Самара №4: г. Терновка – с. Вербки – г. Павлоград

Карта реки Самара №4: г. Терновка – с. Вербки – г. ПавлоградСкачать  карту «Участок реки Самара №4: г.Терновка – с.Вербки – г.Павлоград»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Стисла гідрохімічна характеристика р. Самара та Самарської затоки. Сучасний стан екосистеми басейну р. Самара зумовлений тривалістю та інтенсивністю впливу антропогенних стресорів. Масштабний прес на її біотичні компоненти продовжується вже понад 80 років.

Перша трансформація біотичних і абіотичних складових ріки відбулася після спорудження Дніпрогесу та створення Дніпровського (Запорізького) водосховища. У той час трансформація компонентів біоценозу нижньої течії Самари завершилась частковою деградацією типоворічкових, реофільних біотопів і, відповідно, угруповань водних організмів, що мешкали на її акваторії, з одночасним розвитком комплексу лімнофільних видів.

У подальшому трансформаційний вплив на компоненти всієї екосистеми Самари був обумовлений інтенсивним розвитком промисловості та сільського господарства (з кінця 1950-х років). Даний фактор призвів до значної евтрофікації ріки по всій її течії, обміління, падіння рівня біологічного різноманіття більшості складових екосистеми, особливо в місцях надходження сільськогосподарських, комунальних і промислових стічних вод.

Карта реки Самара №3: с.Катериновка – с.Дмитровка – с.Богуслав – г. Терновка

Карта реки Самара №3: с.Катериновка – с.Дмитровка – с.Богуслав – г. ТерновкаСкачать  карту «Участок реки Самара №3: с.Катериновка – с.Дмитровка – с.Мерцаловка – с.Олеферовка – с.Богуслав – г.Терновка»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Клімат басейну річки СамараТериторія басейну р.Самари розташована в степовій зоні з помірно-континентальним кліматом, що характеризується посушливим літом, затяжною осінню, короткою зимою з частими розтанями та примхливою весною. Спостерігаються різкі коливання температури, сильні вітри, снігові замети.

Клімат обумовлений впливом повітряних мас, що приходять з Атлантики, Арктичного басейну або сформувалися над великими територіями Євразії. Взимку дуже розвита циклонічна діяльність.

Перехід до холодного періоду пов’язаний із початком вторгнення арктичного повітря – у цей час тут найбільш часто розташовується центральна частина відрогів підвищеного тиску.

Відмінною рисою зим є відлиги, що викликаються переміщенням циклонічних утворень з Атлантики, Середземного і Чорного морів.

Карта реки Самара №2: с.Александрополь – пгт Петропавловка – с.Катериновка

Карта реки Самара №2: с.Александрополь – пгт Петропавловка – с.КатериновкаСкачать  карту «Участок реки Самара №2: с.Александрополь – с.Хорошее – с.Кохановка – пгт Петропавловка – с.Малониколаевка – с.Николаевка – с.Катериновка»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Річка Самара починає свій плив в Донецькій області з невеличкого ставка у селі Мар’ївка, в північно-західному напрямку. Вже за 12 км вона приймає свою першу праву притоку - річку Гнилушу та міняє напрямок на західний. У верхів’я Самари, на території Донеччини, на подальшому її 28 км шляху долина річки перегороджена греблями, де утворено більш ніж  40 великих та маленьких ставків. Руслова частина Самари починає промальовуватися вже у села Софіївка і подальші 15 км до с.Варварівка вона протікає територією Харківської області. На цій ділянці швидкість течії  становить 0,2 м/с, ширина річки місцями сягає 20 метрів. У верхній течії річка існує лише навесні. З настанням літа в руслі зберігаються лише окремі плеса. Прибережна смуга річки покривається заростями очерету й іншими водно-болотними рослинами.

Самара

У с.Добринька Самара перетинає межу Дніпропетровської області  і до с.Миколаївка тече в південно-західному напрямку, потім напрямок течії змінюється на західний аж  до с.Богуслав. Тут русло має дуже звивистий малюнок, мов слід повзуна.

На цій ділянці річки зустрічаємо перший крупний населений пункт – селище Петропавлівка, яке розташоване на лівому березі річки Бик (друга за довжиною притока - 101 км) в місці її впадіння в Самару. Петропавлівка – це невеличкий районий центр з населенням 6 944 особи (на 01.01.2019), селище утворилося на місці колишньої військової слободи.  Визначною пам'яткою архітектури є Свято-Петропавлівська церква (1910 р.).

Річка Самара – ліва притока Дніпра

Річка Самара - ліва притока ДніпраКарта річки Самара - від витоку до гирла

Річка Самара - ліва притока Дніпра

Скачать  карту «Участок реки Самара №1: исток (с.Марьевка) – с.Веселая Гора – с.Новоандреевка – с.Дмитроколино – с.Новосамарское – пгт Александровка – с.Никольское – с.Софиевка – с.Башиловка – с.Верх. Самара – с.Добринька – с.Александрополь»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Річка Самара - ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря) протікає в межах Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей. Довжина річки 311 км, площа басейну 22 660 км². Похил річки 0,33 м/км. Річка судноплавна до міста Новомосковська.

Гідрологічні  пости біля сіл Коханівки i Кочеріжок. Водний режим Самарської затоки формується від власного стоку р. Самара і водообміну з Головним плесом Дніпровського водосховища під впливом постійних добових коливань рівнів води у водосховищі. Середня багаторічна витрата р. Самара в створі в/посту Кочережки становить 15,9 м3/с, середній річний об’єм стоку – 502 млн. м3, в гирлі ріки – відповідно 18,2 м3/с і 573 млн. м3.

Річковий стік нерівномірний впродовж років, а також по сезонах року. Найбільш багатоводним за весь період спостережень виявився 1964 р. (забезпеченість 0,5 %), середня витрата ріки в створі в/п Кочережки склала 61,4 м3/с, річний стік – 1940 млн. м3, в гирлі ріки – відповідно 69,9 м3/с і 2210 млн. м3. Багатоводним був також 2003 р. (забезпеченість 3 %). Найбільш посушливим був 1954 р. У 1950 році (95 % забезпеченості) середня витрата ріки в створі в/п Кочережки склала 3,23 м3/с, річний стік – 102 млн. м3, в гирлі ріки – відповідно 3,69 м3/с і 116 млн. м3.

Витік Самари знаходиться на західних схилах Донецького кряжу в селі Мар’ївка (Донецька обл.), далі свої води річка несе Придніпровською низовиною переважно в західному напрямку, але в перед гирловій частині напрямок течії змінюється на південний.

Річка СамараВпадає Самара у славетний Дніпро (Дніпровське водосховище) в межах м. Дніпро (Дніпропетровськ). Гирло річки Самара розташоване в південно-східній частині міста. Після введення в експлуатацію Дніпровської ГЕС (колишня ДніпроГЕС ім.Леніна) та затоплення Дніпровських порогів на низинних землях нижньої долини річки Самара було утворено штучне озеро с назвою «озеро ім.Леніна». Затоплено також пониззя річки Кільчень. Початково, за проектом, не було заплановане підвищення вод, які б утворили затоплення. Проте вода піднялася, утворивши уклін стоку.