Сучасна карта Київської області. Дорожня мережа

Сучасна карта Київської області«Сучасна карта Київської області»

Дорожня мережа. Територію Київської області перетинають міжнародні транспортні коридори Критський № 3 (Краковець – Львів – Рівне – Житомир – Київ) та № 9 (Гельсінкі – Санкт-Петербург – Мінськ – Гомель – Горностаївка – Чернігів – Київ – Одеса – Кишинів – Бухарест – Варна). У межах області функціонує Південно-Західна залізниця (експлуатаційна довжина понад 1 100 км). Зорієнтована на перепуск одночасно значної кількості потягів, що зумовлено транзитним характером перевезень (понад 60 % від загального обсягу). Головні транзитні вантажі, що проходять через залізничні вузли Київської області (Київ, Фастів, Миронівка) – залізна руда, нафтопродукти, мінеральні добрива, кам'яне вугілля, чорні метали, хліб і ліс. Київ є центром транспортної логістики країни. Від нього відходять п'ять магістральних двоколійних електрифікованих залізниць (крім одноколійної лінії до Миронівки). Головними залізничними магістралями Київської області та України є: Київ – Коростень – Новоград-Волинський – Шепетівка – Здолбунів – Львів; Київ – Коростень – Сарни – Ковель; Київ – Фастів – Козятин – Здолбунів – Львів; Київ – Конотоп – Шостка; Київ – Полтава – Харків; Фастів – Біла Церква – Сміла – Дніпро. Ширина залізничних колій становить 1 520 мм, переважні похили 0,5–0,12%, мінімальний радіус поворотів 250 м, рейки вагою 65 кг/пог. м; шпали залізобетонні та дерев'яні. Допустимий тиск на вісь до 24 т. Довжина приймально-відправних колій 314–1 057 м. Тяга електровозна та тепловозна. Технічний стан залізниць дає змогу водити вантажні потяги масою 1 200–3 600 т тепловозами і до 5 500 т – електровозами, завдовжки 60–100 умовних вагонів з середньою технічною швидкістю 60–90 км/год.

Територією області проходять важливі міжнародні транспортні автомагістралі, якими здійснюються транзитні перевезення в таких напрямках: Центральна Європа – Україна – Білорусь – Росія – Казахстан; морські порти України – Росія, Білорусь, Молдова, країни Балтії і Скандинавії. Довжина автомобільних доріг Київської області становить 7 760 км, в тому числі з твердим покриттям 7 489 км. Найважливішими автомагістралями, які з'єднують міста і перетинають державний кордон України, є Київ – Львів – Чоп; Київ – Полтава – Харків – Ростов-на-Дону; Київ – Дніпро – Донецьк – Маріуполь; Київ – Москва. Автомагістралі мають переважно асфальтобетонне (цементобетонне) покриття з двома проїжджими частинами завширшки 8–10 м кожна. Автомобільні дороги з удосконаленим покриттям переважно асфальтовані (асфальтобетонні), ширина проїжджої частини 7–12 м, полотна 12–18 м. Автодороги з покриттям асфальтовані, або вимощені булижником; ширина проїжджої частини 5–7 м, полотна 8–12 м. Автодороги без покриття (ширина 8–10 м) профільовані, полотно деяких із них підсилене щебенем. Ґрунтові дороги з настанням сухої погоди пилять, а після дощів та в період танення снігу розмокають, що значно ускладнює рух колісної техніки. Прохідність поза дорогами за сухої погоди задовільна. Мости на автомобільних дорогах залізобетонні, металеві, вантажопідйомністю від 13 до 80 т (окремих понад 100 т), на ґрунтових дорогах переважно дерев'яні вантажопідйомністю 5–15 т, що обмежує рух важкої техніки. Залізниці й автомобільні дороги поза населеними пунктами здебільшого перетинаються на одному рівні та обсаджені деревами; переїзди через залізниці не завжди обладнані світлозвуковою сигналізацією.

Рельєф і ґрунти. Поверхня Київської області хвилясто-рівнинна із загальним нахилом до долини Дніпра. Північна частина лежить у межах Поліської низовини (абсолютна висота до 198 м),

Сучасна карта Київської області

Сучасна карта Київської областіСкачать «Сучасна карта Київської області»

Загальна інформація. Київська область (утворена 27 лютого 1932 р. у складі УРСР) розташована у північній частині України – в басейні середньої течії Дніпра та його приток – Росі, Десни, Ірпеня, Трубіжу, Прип'яті та ін. Більша частино області знаходиться на Правобережжі.

Межує на півночі з Республікою Білорусь (Гомельська область), на півдні – з Черкаською областю, на заході – з Вінницькою та Житомирською областями, на сході – з Чернігівською і Полтавською  областями України.

Обласний центр – м. Київ, який до складу області не входить, бо столичне місто має спеціальний статус. Територія – 28,9 тис. кв. км. Населення (тис. осіб) - 1821,061, в тому числі: міське - 1041,556,  сільське - 779,505.

Число адміністративно-територіальних одиниць на 1 січня 2020 року: районів – 25; міст – 26 (обласного значення – 13 (Біла Церква, Березань, Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Ірпінь, Обухів, Переяслав, Прип'ять  (нежитл.), Ржищів, Славутич, Фастів) та районного значення – 13), селищ міського типу – 30, сільських населених пунктів – 1126. Всього населених пунктів – 1182.

Об'єднаних територіальних громад: міських – 2 (Тетіївська, Узинська), селищних – 3 (Великодимерська, Калитянська, Пісківська), сільських – 4 (Дівичківська, Медвинська, Студениківська,  Фурсівська).

17 липня 2020 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про утворення і ліквідацію районів». Проектом Постанови № 3650 передбачається утворення в 24-х областях та Автономній Республіці Крим 136 нових районів і ліквідацію існуючих 490 районів та визначає, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району. На 12 червня 2020 року Урядом затверджено 1470 громад.

 Відповідно до прийнятої Постанови, вибори депутатів районних рад районів, ліквідованих згідно з цією Постановою, не проводяться, а ліквідація та утворення районів на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей проводиться після повернення цих територій під загальну юрисдикцію України.

Згідно Постанови Верховної Ради України (807-IX від 17.07.2020 р. "Про утворення та ліквідацію районів") у Київській області утворено 7 нових районів, а саме:

  1. Білоцерківський
  2. Бориспільський
  3. Броварський
  4. Бучанський
  5. Вишгородський
  6. Обухівський
  7. Фастівський

Київська областьНа всіх історичних етапах Київщина була одним із важливих економічних і торговельних центрів Європи. На сьогодні Київщина - це один із найбільш розвинутих індустріально-аграрних регіонів України. Статус історичних населених місць мають: Київ, Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав, Ржищів, Фастів, Яготин.

Основні промислові райони: Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Вишгородський, Києво-Святошинський, Макарівський, Обухівський, Сквирський.

Населені пункти. Київ (2 967 360  жит., 2020 р.) – столиця України, адміністративний центр Київської області (адміністративно Київ до складу області не належить); місце розташування центральних органів державної влади, дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, штаб-квартир найбільших компаній, великих підприємств та громадських об'єднань; духовний, культурний, історичний, науково-освітній, промисловий центр

Австрия и сопредельные государства

Австрия и соседние страныСкачать карту «Австрия и соседние страны»

Скачать «Карты стран, материков, континентов, океанов» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Австрия - федерация (Bund), состоящая из 9 федеральных земель, включая федеральную столицу Вену, также обладающую статусом федеральной земли. У каждой земли своя конституция! парламент (Landtag), правительство, герб, флаг, гимн. Все, что тем или иным образом относится к федеральным землям, обычно начинается со слова Landes (Landes - земельный, например, Landesregierung-земельное правительство), в отличие от федеральных структур, название которых начинается со слова Bundes (нем. Bundes-федеральный, например, Bundespolizei - федеральная полиция).

Население Австрии - 8 млн. 859,4 тыс. чел. (2020 г.), 80,8% населения составляют австрийцы (немцы 2,6%, боснийцы 1,9%, турки 1,8%, сербы 1,6%, румыны 1,3%, другие 10%). Наиболее значительные национальные меньшинства: хорваты и словенцы - на юге страны, венгры - на востоке, чехи и словаки - в Нижней Австрии и цыгане - в Бургенланде. Вена - самый космополитичный город Австрии.

Государственный язык - немецкий (официальный по всей стране) 88,6%, турецкий 2,3%, сербский 2,2%, хорватский (официальный в Бургенланде) 1,6%, другие (включая словенский, официальный в Южной Каринтии и венгерский, официальный в Бургенланде) 5,3%.

Конфессиональная принадлежность населения: католики - 57%, православные 8,7%, мусульмане 7,9%, евангелисты-христиане 3,3%. Наиболее плотно заселен Венский бассейн (ок. 20% всего населения), долины Дуная и Рейна и Штирийско-Бургенландская равнина. Крупнейшие города: Вена, Грац, Линц, Зальцбург, Инсбрук, Клагенфурт.

Столица Австрии – город Вена, полный изысканности и шрама. Вена притягивает путешественников своей атмосферой, в которой переплелись уютные кафе с венским кофе, музыкой Штрауса и Моцарта, многочисленные императорские дворцы и прекрасные парки.

Карта автомобильных дорог Австрии

Карта автомобильных дорог АвстрииСкачать «Карта автомобильных дорог Австрии»

Скачать «Карты стран, материков, континентов, океанов» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Австрия – альпийская и придунайская страна. Австрия является одним из самых популярных мест для летнего и зимнего отдыха в Европе, в стране  построена развитая туристическая индустрия.

Путешествовать по Австрии хорошо в любое время года, кроме поздней осени и ранней весны, когда идут дожди. Горнолыжный сезон длится с конца ноября по февраль.

Общая информация о стране. Большую часть территории Австрии занимают хребты и предгорья Альп. На востоке – небольшой участок Среднедунайской равнины.

Вопреки распространенному мнению, Австрия не вся гористая. В то время как Альпы покрывают 3/4 территории страны и доминирует в провинциях Форарльберг, Тироль, Зальцбург, Штирия, Верхняя Австрия и Каринтия, восточные провинции - Нижняя Австрии, Бургенланд и федеральная столица Вена больше похожи на географию соседней Чехии и Венгрии. Эта разнообразная смесь ландшафтов, расположенных на сравнительно небольшой по размеру площади - ледники, луга, альпийские долины, лесистые предгорья, пологие сельхозугодья, виноградники, речные ущелья, равнины и даже полузасушливые степи можно найти в Австрии.

Четверть населения Австрии живет в Большой Вена - европейском мегаполисе, расположенного в месте, где Дунай встречается с самой восточной окраиной Альп, недалеко от границы со Словакией и ее столицей Братиславой.

Ландшафти басейну річки Стир

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Ландшафти басейну р. Стиру суттєво різняться по території басейну. Згідно фізико-географічного районуваня України ландшафти північної частини басейну належать до зони мішаних лісів, ландшафти півдня - до зони широколистяних лісів.

Мішанолісові ландшафти басейну - сформувалися в умовах помірно теплого клімату, позитивного балансу тепла і вологи на безкарбонатних льодовикових, водно-льодовикових, давньоалювіальних відкладах під хвойно-широколистяними лісами в антропогеновому періоді. Їх характерними ознаками є рівнинність, наявність різних за генезисом типів і форм рельєфу, високе залягання ґрунтових вод, густа річкова мережа, широкі річкові долини, значна поширеність дерново-підзолистих, дернових і болотних ґрунтів, дубово-соснових лісів, лучної рослинності. В басейні р. Стир мішанолісові ландшафти поширені переважно в поліській частині басейну, а також, фрагментарно, в лісостепу, де наявні моренні чи водно-льодовикові відклади, у долинах річок.

Відмітною особливістю мішанолісових ландшафтів є складне перемежування природних комплексів, їх мозаїчність, контрастність, значна трансформованість під впливом землеробсько-меліоративного, лісогосподарського, гідротехнічного, водогосподарського природокористування.

Кліматичні особливості басейну річки Стир

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Клімат басейну р. Стир помірний, вологий, з м’якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом і значними опадами. У зв’язку з рівнинним характером території не спостерігається значних контрастів у розподілі температур. Середньомісячна температура січня знижується від витоків до гирла і змінюється від -3,2 до -4,2°С, липня - знижується в напрямку з півдня на північ від +18,8 до +18,6°С. Середня річна кількість опадів змінюється в діапазоні від 550 до 700 мм.

Одним з основних чинників формування басейнової системи є клімат, адже режим та кількість опадів, температура, коефіцієнт зволоження впливають як безпосередньо на гідрологічний режим, так і опосередковано, на рельєф, ґрунти, біоту, перебіг геохімічних та геофізичних процесів.

Клімат Басейну р. Стир помірно континентальний з теплою зимою, що супроводжується частими відлигами та теплим достатньою вологим літом.

Основними чинниками, що впливають на клімат є сонячна радіація, атмосферна циркуляція та підстилаюча поверхня. Сонячна радіація виступає головним енергетичним джерелом кліматотворення і визначальну роль відіграє в теплий період року. В середньому за рік величина сумарної сонячної радіації, яку поглинає басейн р. Стир, становить 92,7 ккал/см. Величина сонячної радіації залежить від широти місцевості, а оскільки басейн р. Стир витягнутий субмеридіонально, то спостерігаються певні відмінності у значеннях цього показника у верхів'ї та пониззі басейнової системи.

Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Руда-Бродская – Станиславчик – Сморжев

Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Суходолы – Пониковица – Руда-Бродская – Монастирок – Станиславчик – Бордуляки – Шуровичи – СморжевСкачать «Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Суходолы – Пониковица – Руда-Бродская – Монастирок – Станиславчик – Бордуляки – Шуровичи – Сморжев» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Історико-географічний аспект освоєння території басейну р. Стир. Береги рік та їх басейни здавна приваблювали людей та ставали осередками виникнення цілих людських цивілізацій. Річка Стир не стала винятком. Протікаючи у межах Волинської височини та Волинського Полісся з різноманітними ґрунтами, численними річками, болотами, багатою рослинністю, безліччю тварин та риби басейн став благодатним краєм для первісних людей…..

Давньослов'янський період в історії населення басейну р. Стир тривав із І ст. до н. е. по ІХ ст. н. е. Племена проживали в однаковій мірі як в поліській, так і в лісостеповій частинах басейну, а природне оточення в тій чи іншій мірі накладало свій відбиток на напрямки розвитку господарства, побуту та культури. Основою господарства і надалі залишалось землеробство та скотарство. Давньослов'янські поселення розміщувалися в основному, на берегах річок та озер, неподалік заплавних лук з родючими ґрунтами, придатними для землеробства та з буйними травами - кормовою базою, що сприяла розвитку скотарства. Спочатку, система господарства була простою, коли землі використовували до повного виснаження, а потім кидали, аж допоки родючість його не відновиться. В поліських районах використовувався, все ще, підсічно- вогневий спосіб господарювання, під час якого ділянки під посіви розчищались від лісу, пізніше спалювались та засівались просом, пшеницею, ячменем та іншими культурами. Попіл, таким чином, слугував своєрідним добривом. В другій половині І тис., з початком застосування залізних наральників та дерев'яних рал якість обробітку ґрунту підвищилась, а тому зросла врожайність та кількість вирощуваних культур, зокрема, почали вирощувати жито, ріпу, біб, горох, вику. В цей же час стара перелогова система землеробства змінилася новою, двопільною, коли земля ділилася на дві частини, одна з яких оброблялася, а інша в цей час відпочивала, через 2-3 роки ділянки мінялися.

Поряд з землеробством значна роль в господарстві давніх слов'ян належала і скотарству, особливу розведенню великої рогатої худоби та свиней, в меншій мірі овець, кіз та коней. Допоміжна роль належала мисливству, рибальству та збиральництву.