Карта участка реки Горынь: Вел. Цепцевичи – Дубровица – Велюнь – Смордок

Карта участка реки Горынь: Вел. Цепцевичи – Дубровица – Велюнь – Смордок Скачать  карту «Участок реки Горынь №6: с.Вел. Цепцевичи – с.Кураш – с.Орвяница – с.Берестье – г.Дубровица – с.Колки – с.Селец – с.Велюнь – пос.Высоцк – с.Смордок (Украина) – с.Бухличи (Беларусь)»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

За особливостями прояву фізико-географічних і соціально-економічних чинників басейн Горині можна поділити на дві частини: поліську (рівнинну) і волино-подільську (височинну).

Характерними рисами поліської рівнинної частини басейну Горині є переважання рівнинного рельєфу (фонові гіпсометричні показники рідко перевищують 200 м). Серед екзогенних процесів домінуючими є заболочування, карстоутворення, природне підтоплення та вітрова ерозія. Найбільше рельєфоутворююче значення мають крейдові і палеогенові відклади (останні поза поліською частиною відсутні), а також четвертинні, які представлені переважно пісками. Середня багаторічна температура повітря становить 7,2°С. Середня багаторічна кількість опадів перевищує 600 мм, дощі характеризуються невисокою інтенсивністю випадання. Потужність снігового покриву зазвичай не перевищує 20 см, а глибина промерзання грунту найчастіше становить 40-80 см.

річка Горинь на кордоні з Білоруссю

річка Горинь на кордоні з Білоруссю

Основними гідрологічними об’єктами поліської частини території басейну є річки, меліоративні канали, болота, озера, штучні водойми. Природна густота річкової

Карта участка реки Горынь: Збуж – Степань – Вел. Цепцевичи

Карта участка реки Горынь: Збуж – Степань – Вел. ЦепцевичиСкачать  карту «Участок реки Горынь №5: с.Збуж – с.Комаровка – пгт Степань – с.Кричильск – с.Тутовичи – с.Вел. Цепцевичи»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Екологічна оцінка якості поверхневих вод басейну р. Горинь.  Якість поверхневих вод оцінювали за результатами досліджень у дев’ятнадцяти контрольних пунктах спостережень р. Горинь від витоку до гирла та по тринадцяти притоках.

На екологічний стан басейну р. Горинь найбільш негативний вплив мають стічні води підприємств житлово- комунального господарства, дренажні води меліоративних систем. Встановлено, що у річки Рівненської області щорічно скидається зворотних вод об’ємом 92,9 млн.м3, у річки Хмельницької області - 56,5 млн.м3, Тернопільської - 41,6  млн.м3 .

річка Горинь біля смт Степань

річка Горинь біля смт Степань

Потенційно небезпечним джерелом забруднення поверх­невих вод річок басейну р.Горинь та р.Случ є дренажні води осушувально-зволожувальних меліоративних систем. На даний час осушені землі на території Рівненської області займають понад 391 тис.га, що складає 19,5% загальної земельної площі. На території області діють 282 гідромеліоративні системи, площа яких коливається в межах від 21 га до 19,9 тис.га. Найбільшими меліоративними системами (з площами понад 10 тис.га) є системи у межах Полісся - “Стубла”, “Пегалівка”, “Мельниця”, “Карпилівка”.

 

Екологічний стан басейну р. Горинь

Комплексна оцінка екологічної ситуації в басейні в р. Горинь та р. Случ за співвідношенням угідь свідчить, що територія цих річок має погіршений екологічний стан. Поліська зона може бути охарактеризована як зона суттєвого погіршення екологічного стану, а Лісостепова - значного погіршення з наближенням в окремих басейнах (р.Устя, р.Жирак, р.Полква) до катастрофічного.

Карта участка реки Горынь: Тучин – Оржев – Збуж

Карта участка реки Горынь: Тучин – Оржев – ЗбужСкачать  карту «Участок реки Горынь №4: с.Тучин – с.Александрия – с.Хотын – пгт Оржев – с.Дюксин – с.Звездовка – с.Злазное – с.Збуж»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Басейн р. Горинь має неправильну грушовидну форму при довжині 300 км, середній ширині 92 км, при найбільшій ширині, в середній частині басейну, близько 200 км. Басейн Горині на заході межує з басейном р. Стир, на сході - з басейном річок Ствига, Уборть, Уж і Тетерів, а на півдні - з басейнами Південного Бугу і Дністра.

Територія басейну р. Горинь представлена своєю східною частиною гідрогеоло­гічною областю Українського щита, що складає близько 40% території басейну і Волино-Подільським артезіанським басейном (відповідно 60% території).

річка Горинь біля с.Олександрія

річка Горинь біля с.Олександрія

Верхня частина басейну Горині до впадання р. Устя розташована на Волинь-Подільській височині і являє собою плато з висотами 385,5-215 м, сильно розчленоване долинами річок і балок.

Середня й нижня частини сточища лежать в області значно заболоченої низинної рівнини Полісся, що характеризується плоским рельєфом з піщаними пагорбами.

Карта участка реки Горынь: Нетешин – Гоща – Тучин

Карта участка реки Горынь: Нетешин – пгт Гоща – с.ТучинСкачать  карту «Участок реки Горынь №3: г.Нетешин – с.Бродов – с.Вильгор – с.Томахов – пгт Гоща – с.Воскодавы – с.Дроздов – с.Шубков – с.Тучин»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Горинь у зоні впливу Хмельницької АЕС. Систематичні гідрометричні спостереження в басейні р. Горинь розпочато Гідрометеорологічною службою України у 1922-1926 рр. При цьому, кількість гідропостів та періоди спостережень на річках то збільшувалася, то, навпаки - зменшувалася. В різні періоди в басейні існувало 42 гідрологічних пости, з яких 15 - діяло всього протягом 1-11 років. Окремі виміри витрат води проводилися на 30 постах.

Хмельницька АЕС

Хмельницька АЕС

В теперішній час діючими гідрологічними постами держгідрометслужби є: Горинь - Ямпіль, на відстані 588 км від гирла, з площею водозбору 1400 км2; Горинь - Оженин, на відстані 436 км від гирла, з площею водозбору 5860 км , Горинь - Деражне, на відстані 280 км від гирла, з площею водозбору 9160 км2.

Горинь Періоди спостережень за річковим стоком на цих постах досить значні, близько 70-50 років. Також на притоці Горині - р. Устя діє з 1987 р. гідропост Корнин.

Карта участка реки Горынь: Белогорье – Изяслав – Славута – Нетешин

Карта участка реки Горынь: Белогорье – Изяслав – Славута – НетешинСкачать  карту «Участок реки Горынь №2: пгт Белогорье – с.Михнов – г.Изяслав – г.Славута – г.Нетешин»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

По обох берегах Горині розташоване місто Ізяслав - одне з давніх міст України. Річка ділить Ізяслав (Заслав) на дві частини. На лівому високому березі — Старе місто, на правому низинному — нове. Обидві частини з'єднуються між собою тим шлюзним мостом через Горинь. Поблизу міста впадають у Горинь дві невеличкі річки Понора і Сошенка. Як саме місто, так і територія навколо нього мають давню історію. Свідченням цього с те, що на берегах річок Горині та Понори знаходили знаряддя праці періоду неоліту: кам'яні молотки, сокири, рубила, скребки. А недалеко від міста було виявлено пам'ятки трипільської культури.

Датою заснування Ізяслава вважають 1146 рік, а його засновником князя Ізяслава Мстиславовича — онука Володимира Мономаха. В перші століття існування місто міняло назву: у 1386 році — Заслав, у 1390 — Жаслаз, в 1506 році — Жослав, пізніше Заслав і остаточно Ізяслав.

У 1240 році місто знищили Батиєві орди. В ті роки Ізяслав входив до складу Галицько-Волинського князівства. У 1321 році литовський князь Гедимін захоплює Волинь і місто Ізяслав потрапляє в руки його сина Любарта.

ИзяславПісля з'єднання Литви з Польщею місто було даровано князю Федору Острозькому і підтверджувалося його право на міста Острог, Корець, Заслав, Хлопотун. З цього часу Заслав був власністю князів Острозьких. Після смерті у 1448 році князя Василя Острозького його великі маєтки були поділені між двома синами. Молодший син Юрій одержав Ізяслав з округою і поклав початок роду князів Заславських. Він будує на високому і крутому лівому березі Горині замок, який мав дві вежі, 14 городень, палацовий дім, церкву. Тепер від цього маєтку при вході у Старе місто з Нового видно рештки башти, яка була побудована у 1539 році. Її називають замком князів Заславських.

Річка Горинь – права притока Прип’яті

Річка Горинь - права притока Прип’яті

Карта реки Горынь  от истока до границы с Республикой Беларусь

Річка Горинь - права притока Прип’ятіСкачать  карту «Участок реки Горынь №1: от истока до пгт Белогорье»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Фізико-географічна характеристика басейну річки Горинь - одної з найбільших правих приток Прип’яті (басейн Дніпра). Джерельний витік, який є початком р. Горинь, знаходиться біля с. Волиця Почаївського району в Тернопільській області на висоті 345 м над рівнем моря. Витік річки починається з Кременецьких висот, спочатку тече по північній окраїні Волино-Подільської височини, а потім - вздовж Поліської низовини. Наприкінці минулого століття деякі дослідники вказували трохи іншу адресу витоку - біля села Торинки, яке знаходиться недалеко. Струмок шириною в півметра збігає з гори в напрямку міста Вишнівець поміж руїнами Староолексенецького замку і селом Ридомль.

Не від гір ця назва — Горинь,
Не від горя, певне, теж...

Просторінь така,
Прозорінь
Вздовж веселих узбереж!
Недарма ж бо князь Острозький
Заснував тут свій Остріг,
Шлях геройський запорозький —
Острах шляхті —
Тут проліг
Недарма!
Ріка велична
Завше весело текла,
Животворна, історична
Спрадавен вона була,
Є і буде...
Річка Горинь
Ще надіями живе
На величність перетворень,
На оновлення нове.

(Іван Низовий «Блакитні вени України»)

Довжина р. Горинь становить 659 км, площа водозбору 27 650 км2, а загальне падіння - 220 м при середньому похилі водної поверхні 0,3 м/км. Протікає вона з південного заходу на північний схід і впадає в р. Прип’ять у Білорусі з правого берега за 412 км від її гирла, за 14 км нижче м. Давид-Городок, на висоті 127 м над рівнем моря. За 28 км від гирла річка розгалужується на два рукави, з яких основним є правий; лівий рукав Ветлиця завдовжки 26 км впадає в р. Прип'ять на 417 км.

В Україні річка протікає через Кременецький, Збаразький, Лановецький райони Тернопільскої області, Білогірський, Ізяславський, Славутський райони Хмельницької області та Острозький, Гощанський, Рівненський, Костопільський, Сарненський, Володимирецький, Дубровицький райони Рівненської області. Річка у верхів'ї використовується, як джерело гідроенергії (Ізяславська МГЕС - 0.200 мВт, Мислятинська МГЕС - 0.615 мВт) та для риборозведення, воду використовують для технічних, побутових та сільсько-господарських  потреб. На річці розташовані міста Ізяслав, Славута, Дубровиця. Річка зарегульована численними водосховищами (Мислятинське, Передмирське, Ізяславське) та численними ставками. Судноплавство від с. Злазне.

Колись притоками Прип’яті з Галичини до Київського Наддніпров’я возили сіль, цей шлях називали „Соляний”. Один з таких шляхів проходив по річці Случ - найбільшій притоці Горині.

Река Горынь на Военно-топографической карте Волынской губернии,1876

Река Горынь на Военно-топографической карте Волынской губернии

Река Горынь на Военно-топографической карте Волынской губернии,1876

Река Горынь на Военно-топографической карте Волынской губернии,1876Скачать  карту «Река Горынь от истока до г.Тучин»

Река Горынь на Военно-топографической карте Волынской губернии,1876Скачать  карту «Река Горынь от г.Тучин до деревни Велюнь (устье Случи)» 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Из "Военно-статистического обозрения Российской империи", Волынская губерния, 1850 г.

Река Горынь имеет источники в пределах губерний, близь с. Волицы (недалеко м. Алексница), протекает через Кременецкий, Заславский, Острогский, Ровненеский уезды и в Минской губернии, впадает в р.Припять двумя рукавами. Она имеет падения 6 дюймов на версту, а средняя скорость течения, равняется 1 1/2 футам* в  секунду (старые меры длины: фут – 0,3048 метра, сажень – 2,16 метра, верста – 1066,8 метра).

В обыкновенных берегах, глубина реки от 4 до 20 футов, а ширина от 10 до 40 сажень. Берега реки, в верховьях ее, до м. Вишневка, крутые, делаются, мало помалу, отлогими, и до г. Заслава открыты, на всем протяжении, исключая окрестностей  м. Вишневца и с. Мислятина (близь г. Заслава), где они покрыты дубовыми  рощами. На этом протяжении левый берег, во многих местах командует правым и, частью, примыкает к руслу реки в виде каменных утесов, возвышающихся до 10 футов над меженным горизонтом. Между городами Заславом и Острогом, берега покрыты сплошным сосновым лесом, простирающимся далеко к западу и востоку; причем, правьй берег, возвышеннее левого. От г. Острога до м. Тучина, берега открыты; но командование преимущественно на левом берегу, в особенности, между г. Острогом и с. Розваж, у с. Бугрина, с. Дорогобужа, с. Рясников, м. Горынь-Града и с. Шубкова, где левый берег возвышен и крут.