Карта р.Рось – околиці Білої Церкви

Карта р.Рось - околиці Білої ЦерквиСкачать  карту «Участок реки Рось №4: Яблоновка - Городище - Пилипча - Глібочка - Чміревка - Белая Церковь - Шкаровка - Коженики - Томиловка - Бирюки - Пугачовка»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

По території Білоцерківщини Рось протікає упродовж майже 55 кілометрів. В загалі Білоцерківський район багатий на водні ресурси. По його території протікає річка Рось, кілька річок та багато струмків, які в основному впадають у головну водну артерію - річку Рось. Їх загальна протяжність на території району сягає понад 200 км. На них утворено понад 150 ставків загальною площею 1,8 тис.га. Найбільші водосховища - Верхнє Білоцерківське (Глибочанське, на річці Рось) - 757,7 га, Нижнє Білоцерківське (на річці Рось) - 165, Шкарівське (на річці Рось)- 71 га.

РосьВід свого початку до Білої Церкви протяжність Росі близько 143 км, а площа водоскиду дорівнює 6600 км2. У верхній частині шлях її пролягає по здебільшого пологих берегах. Нижче Білої Церкви береги дещо вищі. Лівий берег має менші підвищення, висоти їх в середньому становлять 10-20 метрів. Правий берег значно крутіший, перепади висот сягають 40-50 метрів.

Карта р.Рось від Володарки до Білої Церкви

Карта р.Рось від Володарки до Білої Церкви Скачать  карту «Участок реки Рось №3: Володарка - Логвин - Березна - Городище-Пустоваровское - Фесюры - Мал.Сквирка -Яблоновка-Городище»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Починаючи від Володарки, Рось спокійно тече по добре промитій долині в північному напрямку аж до Білої Церкви. Щоб простежити річку, її береги та населені пункти, від Володарки до Білої Церкви можна практично проїхати автомашиною, оскільки шляхи пролягають неподалік русла.

Біля села Логвин у неї впадає права притока - річка Тарган. У селі Пархомівці (12 км від Володарки), яке знаходиться на цій річці, в 1903 - 1906 роках збудована Покровська церква за проектом відомого академіка архітектури В.Покровського. В ній 1994р. відкритий історико - художній музей М.Реріха, ескізами якого розписана церква.

Біля села Березна в Рось впадає ліва притока - річка Березянка. За 12 км від Володарки, на лівому березі Росі розташоване село Городище-Пустоварівське, відоме з початку XVII ст. У 1844 р. з села Пустоварівки сюди був переведений винокурний завод, на базі якого побудовано Городище-Пустоварівський цукровий завод. З ним і пов'язана нова назва села. На виробничі потреби цукрозавод  щорічно споживає з річки Росі біля 365 тис. м3 води.

Рось На Росі між селами Городище-Пустоварівське та Щербаки знаходиться комплекс споруд, які  мають статус пам'яток архітектури: пароводяний вальцьовий млин (1891,1897), гребля з шлюзом (1870,1898), складська споруда (1856—1858), складська споруда (комора) (1891), вантовий (підвісний) місток (1970).

Карта для сплаву по річці Рось

Карта для сплаву по річці РосьСкачать  карту «Участок реки Рось №2:  Обозовка - Збаржевка - Борщаговка (Винницкая обл.) - Кошев (Киев.обл) - Погребы - Косовка - Зрайки - Володарка - Логвин»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Останнім населеним пуктом вінницької ділянки р.Рось є село Борщагівка, яке розкинулось біля гирла річки Оріхової на лівому березі  Росі. На початку XVIII ст. це поселення було містом. Борщагівка відома тим, що тут у липні 1708 р. за наказом гетьмана І.Мазепи було страчено генерального суддю Лівобережної  України Василя Леонтійовича Кочубея (1640 - 25.07.1708. Похований у Києво - Печерській лаврі ) та полтавського полковника І.І.Іскру, які надіслали листа Петру I, в якому викривали таємні зносини І.Мазепи з польським і шведським королями.

Залишивши околиці с.Борщагівка Рось зустрічає Київщина, тут річка протікає по межі Тетіївського та Володарського районів впродовж 12 км по рівнині із широкою долиною і пологими схилами.

Річка Рось – від витоку до м.Погребище

 Карта реки Рось: участок №1 «От истока до с.Обозовка (Винницкая обл.)»Скачать  карту «Участок реки Рось №1: Ордынцы-Спичинцы-Васильковцы-Педосы-Погребище-Круподеринцы-Саражинцы-Юнашки-Дзюньков-Обозовка»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Надросянський край неабияк приваблює з природничої та історико - пізнавальної точки зору істориків, краєзнавців, мандрівників, учнівську молодь ...., у кожному районі, місті є щось цікаве, неповторне своє, край має значні можливості для розвитку річкового туризму на Росі. Тож, говорячи про природу Надросся, не можна не згадати про його історико-культурні цінності....

Від джерел Росі. Річка Рось починається у крутих лісових ярах (висота н.р.м. 288 м), багатих на джерела, за 2 кілометри на північний захід від села Ординці Погребищенського району Вінницької області у заповідному місці з цікавою назвою “Зелені криниці“. Щоб потрапити до цього місця, слід від Погребища по трасі проїхати в напрямку Вінниці близько 25 кілометрів, зліва від траси на узбіччі встановлений знак "Рось. Початок річки. 700 м “. Місцеві жителі і влада  бережно охороняють місце початку Росі. Це чи не одне з найвизначніших місць цього району. Мешканці району з гордістю відгукуються про те, що саме в них бере свій початок ця історична чудова річка. До її початку від дороги веде алея з берез та лип, насаджена комсомольцями у 80-х роках ХХ ст. Кілька джерел розташовані в цікавому мальовничому куточку - у лісовому вибалку, обсадженому ялинами, а неподалік - ще й невеличкий ставочок. Тут і в спеку зберігається прохолода та свіже повітря. Місцина окультурена, без якихось надмірностей. Одне з джерел витікає з облаштованого бювету - закритої криниці у бетонному вбранні. Поряд - альтанка зі столом - вертушкою, де можуть відпочити заїжджі гості та вгамувати спрагу холодною водою з джерела.

Рось тече спочатку із заходу на схід, а від села Васильківці - на північ, перетинаючи весь район навпіл. Починає свій шлях вузьким річищем завширшки 1-5 метри серед пересічних берегів і впродовж 25 кілометрів повільно несе свої води поміж пологих берегів (переважно крутіший правий) через села Чапаївку, Спиченці, Васильківці, Педоси, аж до Погребища. В кожному населеному пункті на річці влаштовано по кілька ставків. Від с.Васильківці ширина річки місцями збільшується і складає 5-10 метрів. Швидкість течії нище Погребища становить 0,3 м/сек.

У селі Спиченцях, на березі Росі, на території “Спиченецького парку“ збереглися старовинні споруди панського маєтку, які до цього часу використовуються для школи та лікарні.

Погребище Перший великий населений пункт , через який протікає Рось, є місто (з 1984 р.) Погребище  –  районий центр з населенням  9 620 осіб  (на 01.01.2019 р.). На східних околицях міста розташована залізнична станція Ржевуська (лінія Козятин-Христинівка). Відстань до обласного центру м.Вінниця шосейною дорогою - 70 км.

У ХІІ ст. на місці сучасного міста було давнє містечко Рокитня (перші згадки датуються 1148 р.). Після монголо- татарської навали від нього залишилися самі пагорби, тому поселення, що знову виникло тут, стали називати Погребищем.

Річка Рось – права притока Дніпра

Карты участков реки РосьКарты участков реки Рось, 1:50 000   

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Річка Рось - права притока р. Дніпра, впадає в її руслову частину між м.Канів і Кременчуцьким водосховищем.

Рось протікає по землях трьох областей - Вінницької, Київської, Черкаської, через районні центри: м.Погребище, смт Володарка, м.Біла Церква, смт Рокитне, м.Богуслав, м.Корсунь-Шевченківський, смт Стеблів. Загальна довжина річки 346 км, а площа водоскиду 12 600 км2. Вона входять в двадцятку найбільших рік України. Все ж вона відноситься до річок 3-го порядку ( з басейном від 10 до 25 тис. км2 ). Має середній уклін водної поверхні 0,5 - 0,6 %о. Найбільшими її притоками є річки Роставиця-116 км, Кам'янка -105 км. Крім цих ще понад 30 річок: це Росава (90 км), Роська (73 км), Протока (59 км), Гороховатка (53 км), Березянка (44 км), Сквірка (42 км)...

Перелік найбільших річок басейну р.Рось

Перелік найбільших річок басейну р.Рось

У межах басейну р. Рось знаходиться сполучна територія  Роського гідроекологічного коридору.

Об'єм річного стоку Росі (при 50% забезпеченості) становить 810 млн.м3, загальний об'єм зарегульованого стоку сягає 126 960 тис.мз. Всі притоки Росі, протяжність яких 705 км, і сама Рось зарегульовані ставками. Всього ставків в басейні річки близько 1280, загальною площею дзеркала 62 км2.

В Росі та притоках водяться здебільшого такі риби : карась, короп, товстолоб, білий амур, червоноперка, синька, верховод, окунь, щука, судак, плітка, оклень. Зустрічаються минь, білизна.

Рось і її притоки знаходяться в двох ландшафтних зонах. Перша - це так зване Житомирське Полісся, яке відмінне від інших полісських районів виходами кристалічних порід Українського щита, більш високим гіпсометричним положенням, глибоко

Фауна Роського гідроекологічного коридору

Карта региональной экосети "Роський гидроэкологический коридор"Карта региональной экосети «Роський гидроэкологический коридор» 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Фауна Роського  гідроекологічного  коридору. У зоопланктоні спостерігається поєднання різних екологічних груп - пелагічних і заростевих. Так, тут знайдено коловерток, веслоногих та гіллястовусих раків, молюсків, багато личинок хірономід, волохокрильців. У заростевій фауні виявлено остракод, кліщів, гусінь метеликів (Nymphula nimphaeta, Acentropus niveus, Paraponix stratiotata), жуків (Ochthebius, Haliplus flavicollis, Hydroporus angustatus), молодь риб: красноперки (Scardinius erythrophthalmus), ялиця звичайного (Leuciscus leucisc- us), гірчака (Rhodeus sericeus amarus), верховодки (Alburnus alburnus). Що стосується земноводних, то найчисленішими є жаби - ставкова й озерна. З плазунів є вуж звичайний та черепаха болотяна, яка трапляється у меншій кількості.

Роський гідроекологічний коридорСеред ссавців помічено видру річкову (типовий представник прибережно-водних екосистем, занесена до Червоної книги України), ондатру, бобра. Характерним видом для цієї місцевості є нічниця водяна, поживою для якої є дрібні комахи та нижчі раки. Вона охороняється на міжнародному рівні, зокрема договором про охорону популяцій Європейських видів рукокрилих EU- ROBATS, який Україна підписала в 1999 р.

Значення території як місця для міграції тварин. Перелітні птахи становлять велику групу у фауні області. Над територією області пролітає багато птахів, які гніздяться в Росії та інших сусідніх державах. Восени виявлено переліт з північного сходу, з морських узбереж та островів північного заходу Сибіру.

Антропогенна трансформація природних біотопів істотно впливає на міграцію птахів. Особливо це показово для територій, де антропогенні ландшафти займають великі території.

Напрям і характер пролітних шляхів залежить від розташування гніздового і зимового ареалів, особливостей місцевості, що лежать між ними, та екології кожного конкретного виду птахів. На прольоті птахи дотримуються відповідних для їх існування умов. Через це пролітні шляхи водоплавних та біля водних птахів звичай проходять по долинах річок у вигляді вузьких доріг, саме тому гідроекологічні коридори мають важливе значення для водоплавних і коловодних екологічних груп птахів та інших систематичних груп представників фауни.

Значення території як місця для розмноження та зимівлі тварин, а також масового линяння птахів. Територія має важливе значення як місце розмноження та зимовлі тварин. На території зимують снігурі, чечітки, юрки, омелюхи, сорокопуди великі, подорожники сніжні, жайворонки полярні, дрозди, чикотні, зимняки, вербники, граки й сірі ворони з місцевостей, розташованих на північний схід від України.

До складових територій структурного елемента екомережі належать:

  • землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;
  • землі лісового фонду;
  • інші заліснені території, в т. ч. лісови смуги та інші захисні насадження, не віднесені до земель лісового фонду;
  • частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо.

Складові території структурного елемента екомережі

Назва

об'єкта

Категорія Площа, га

Підприємства, організації, установи, землекористувачі або землевласники

Корсунь-Шевченківський район

1

Корсунь- Шевченківський парк

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення 97 Історико-культурний заповідник

2

Виграївський Зоологічний заказник 3522

ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господар­ство»

3

Казберова криниця

Гідрологічний заказник 0,1 ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господар­ство»

4

Кучерява гора

Ботанічний

за­казник

2 Квітчанська сільсь­ка рада
5 Насадження япівця Ботанічний

за­казник

2

ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»

6

Підсніжник Ботанічний

за­казник

4,5 ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»

7

Пісківський Ботанічний

за­казник

0,5

ДП «Лисянське лісове господар­ство»

8 Стеблівський Геологічна пам'ятка природи (далі-ПП) 273,7

Корсунь-Шевченківська райрада УТМР

9

Великий курган

Ботанічна ПП 0,15 Моринська сільсь­ка рада

10

Вікове дерево верби Ботанічна ПП 0,01 Дацьківська сільська рада

11

Вікове дерево груші Ботанічна ПП 0,01

Комарівська сільська рада

12 Вікове дерево липи звичайної Ботанічна ПП 0,01

Дацьківська сільська рада

13 Вікові яблуні графа Енгельгардта Ботанічна ПП 0,01

Комарівська сільська рада

14

Вікове дерево ясеня Ботанічна ПП 0,01 Квітчанська сільсь­ка рада

15

Гайдамацький дуб Ботанічна ПП 0,1 ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господар­ство»
16 Гора Дівиця Комплексна ПП 10

ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»

17

Гора Могура

Г еологічна ПП

2,9

Комарівська сільська рада

18

Гора Пастушка Комплексна ПП 6 ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»

19

Дерево дуба Ботанічна ПП 0,01

Квітчанська сільсь­ка рада

20 Дерево липи Ботанічна ПП 0,01

Сидорівська сільська рада

21

Дерево липи звичайної Ботанічна ПП 0,01 Квітчанська сільсь­ка рада

22

Дерево ялини звичайної Ботанічна ПП 0,1

ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»

23 Дуб Карбишева Ботанічна ПП 0,1

Шендерівська се­редня школа

24

Дуб-красень

Ботанічна ПП 0,01 Сидорівська сільська рада

25

Козацькі могили Геологічна ПП 0,02 Виграївська сільсь­ка рада

26

Криниця сотника Гідрологічна ПП 0,01 Моринська сільсь­ка рада
27 Наливайкова криниця Гідрологічна ПП 0,01

Шендерівська се­редня школа

28 Озеро Гідрологічна ПП 0,5

Шендерівська се­редня школа

29 Острів «Зелений» Г еологічна ПП 0,5

Корсунь-Шевченківський запо­відник

30

Попова криниця Гідрологічна ПП 0,01 Виграївська сільсь­ка рада

31

Скеля Бурлачка Ботанічна ПП 0,1

Стеблівська сільська рада

32 Скеля Адама Міцкевича Ботанічна ПП 0,1

Стеблівська сільська рада

33

Скеля Козак- камінь Ботанічна ПП 0,1 Кар'єроуправління «Сівач»

34

Скеля Сфінкс Ботанічна ПП 0,1 Стеблівська прядильно-бавовняна фабрика
35 Скеля Нечуя Левицького Ботанічна ПП 0,1

Музей Нечуя-Левицького

36 Тарасівка Гідрологічна ПП 1,12

Моринська сільсь­ка рада

37

Шимонова криниця Гідрологічна ПП 0,5 Шендрівська сільська рада

38

Шиш-вода Гідрологічна ПП 0,01 Квітчанська сільсь­ка рада

39

Алея княгині Лопухіної Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва 1,6 ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»

40

Сидорівський Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва 3,28

Сидорівська сільська рада

41 Баня Заповідне уро­чище 1,7

Петрушівська сільська рада

42 Ганзик Заповідне уро­чище 3,5

Моринська сільсь­ка рада

43 Гатки Заповідне уро­чище 1,6

Квітчанська сільсь­ка рада

44

Горіхова діброва Заповідне уро­чище 3,8 Виграївська сільсь­ка рада

45

Іванівське Заповідне уро­чище 2,3 Шендрівська сільська рада

46

Наливайкові Заповідне уро­чище 4,5

ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господар­ство»

47 Олеськове урочище Заповідне уро­чище 3,8

Петрушівська сільська рада

48 Різаний яр Заповідне уро­чище 238

ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»

49 Романове Заповідне уро­чище 3

Селищанська сільська рада

Черкаський район

50

Імшан Зоологічний за­казник місцево­го значення 232 ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»

51

Прироські луки Ботанічний за­казник місцево­го значення 25 СТОВ ім. Мічуріна

52

Вікове дерево дуба Ботанічна ПП

місцевого значення

0,01

ДП «Канівське ЛГ»

53 Дерево «Сосни- сестри» Ботанічна ПП

місцевого значення

0,01

ДП «Канівське ЛГ»

54 Дубина Ботанічна ПП

місцевого значення

8

ДП «Канівське ЛГ»

55

Насадження дуба Ботанічна ПП

місцевого значення

2

ДП «Канівське ЛГ»

Карта региональной экосети «Роський гидроэкологический коридор»

Карта региональной экосети "Роський гидроэкологический коридор"Карта региональной экосети «Роський гидроэкологический коридор» 

Скачать лист №1

Скачать лист №2

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Флора та мікобіота території  Роського  гідроекологічного  коридору. Територія включає ділянки, на яких зростають рідкісні, ендемічні та реліктові види рослин. Флора і рослинність долини р. Рось та її приток включає 652 види рослин, 29 - грибів, 56 - водоростей, 32 - мохів, 24 - лишайників. Фітопланктон річки складається в основному з діатомових водоростей. Серед синьо-зелених у планктоні виявлено осциляторії. Навесні інтенсивність розвитку фітопланктону значно зростає. Особливо спостерігалося збільшення кількості видів зелених, пірофітових і золотистих водоростей. Що стосується ви-щих судинних рослин, то поблизу берегів трапляються подекуди окремі плями лепешняка великого (Glyceria maxima (C. Hartum ) Holmb.), рогозу вузьколистокого (Typha angustifolia L.), зрідка - лепехи звичайної (Acorus calamus L. ).

Роський гідроекологічний коридорТериторія Корсунь-Шевченківського водоймища:  у його верхів’ї, де заплава затоплена на незначну глибину, найвищі її ділянки виходять на поверхню, утворюючи ряд невеликих островів. Центральні ділянки цих островів зайняті заростями вільхи й осоками (Carex omskiana Meinch., С. gracilis Curt.), на нижчих ділянках - зарості очерету, лепешняка великого, їжачої голівки та рогозу вузьколистокого.