Каховське водосховище – від Каховської ГЕС до селища Бабине

Від Каховської ГЕС до селища Бабине

Скачать  «Карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС»нижний участок

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Від Каховської ГЕС до селища Бабине. Від 90 км у північно-східному напрямку простягається нижня руслоподібна ділянка Каховського водосховища. Ширина водосховища на цій дільниці - від 4,5 до 6 км.

Каховська ГЕС є шостою й останньою у каскаді гідроелектростанцій на Дніпрі. Експлуатується вона з 1954 р., з часу введення в дію 1-го агрегату. У 1956 р. було введено в експлуатацію останній 6-й агрегат. До складу Каховського гідровузла входять такі споруди: будівля ГЕС, водозливна бетонна гребля завдовжки 447 м, яка має 28 водозливних затворів, шлюз і земляні греблі. Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Каховської ГЕС становить 3,8 км, пропускна здатність -21 400 м3/с. Споруда Каховської ГЕС сполученого типу з донними водоскидами. На ГЕС установлено 6 вертикальних гідроагрегатів сумарною потужністю 351 МВт. Камера шлюзу має довжину 270 м, ширину 18 м і глибину на порозі 3,65 м; розрахована на проходження суден типу «річка-море».

Порядок поставлення і швартування суден в аванпорту Каховської ГЕС регламентується «Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України», а проходження суден через шлюзи - «Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України».

Адреса: Каховський шлюз, м. Нова Каховка Херсонської обл., 74001. Телефон диспетчера шлюзу: +380 (5549) 7 09 85, радіозв’язок - канал 4.

Рейд для стоянки суховантажних суден, що очікують на шлюзування або обробку, розташований на акваторії ПАТ «Новокаховський річковий порт».

НОВОКАХОВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ розташований у місті Таврійськ. Адреса: ПАТ «Новокаховський річковий порт», вул. Портова, 16, м. Таврійськ, Херсонська обл., 74989, Україна. Контактні телефони: +380 (5549) 7 31 00; 7 40 10.

Митний пост працює цілодобово за адресою: вул. Південна, 8, м. Каховка; телефон +380 (5536) 32 60 30.

Акваторія порту включає: верхній б’єф (рейд № 1 - 40 тис. м2; рейд № 2 - 15 тис. м2).

Тривалість навігації становить 270 діб.

Історія Новокаховського річкового порту починається з 1820 р., коли на Дніпрі обладнали пристань Каховку. Під час Другої світової війни її було зруйновано. Свій сучасний статус Новокаховський річковий порт набув у 1962 році, коли було завершено будівництво нового порту в акваторії Каховського судноплавного шлюзу.

Найближча залізнична станція знаходиться за 6 км від порту, телефон +380 (5549) 4 16 13.

Портові правила і навігаційна інформація. Захід суден у порт і вихід їх із порту оформляються у відповідності до «Зведення звичаїв Новокаховського річкового порту». Повідомлення про підхід подається за 24 та 12 годин до заходу й уточнюється за 6 годин.

Порт приймає усі типи річкових суден і судна типу «річка-море» з осадкою не більше як 3,6 м. Швидкість руху в акваторії - 5 км/год.

Лоцманське забезпечення здійснюється лоцманською службою Нижньодніпровської регіональної Держфлотінспекції України.

Навігаційну інформацію надає Дніпропетровська технічна дільниця водних шляхів.

Місто Таврійськ розкинулося на лівому березі водосховища. Засновано його у 1983 р., адміністративно підпорядковане Новокаховській міській раді.

У місті функціонують м’ясо- та хлібокомбінат, підприємства автомобільного та залізничного транспорту, налагоджено виробництво будівельних матеріалів. Тут розміщено головну споруду Північнокримського каналу.

Місто Каховка - центр Каховського району, розташоване на лівому березі водосховища за 10 км від залізничної станції. Статус міста Каховка отримала у 1884 р. Каховка - один із промислових центрів Херсонської області, в якому функціонують завод електрозварювального обладнання, експериментальний механічний завод, ТОВ «Будмайстер», підприємство харчової промисловості ЗАТ «Чумак» та інші. Каховський завод електрозварювального обладнання є провідним виробником електрозварювального обладнання в Україні та країнах СНД. Каховка стала столицею міжнародного фестивалю «Таврійські ігри», у місті є історичний музей. На східній околиці міста стоїть монумент «Легендарна тачанка» (на 4 км лівобережного додаткового суднового ходу), який є прекрасним навігаційним орієнтиром.

Вантажний причал* розташовано на лівому березі на 100 км основного суднового ходу.

Пасажирська пристань Каховка і причал Заготзерно обладнані на лівому березі на 101,5 і 103 км основного суднового ходу відповідно.

Місто Берислав (до 1784 р. фортеця Гази-Кермен) - районний центр Херсонської області, розкинулося на правому березі Каховського водосховища; одержало статус міста у 1938 р.

Пасажирську пристань Берислав та пристань ВАТ «Бериславський елеватор» обладнано на 101 і 102 км основного суднового ходу відповідно.

  • Селище Зміївка і пристань* знаходяться на правому березі на 111,5 км основного суднового ходу.
  • Селище Софіївка і пристань* розташовані на лівому березі на 13 км додаткового лівобережного суднового ходу.
  • Селище Червоний Маяк, пасажирська пристань* та вантажний причал* розташовані на 31-32 км додаткового правобережного суднового ходу.
  • Селище Республіканець і причал* знаходяться на правому березі на 37,5 км додаткового правобережного суднового ходу.
  • Селище міського типу Горностаївка, районний центр Херсонської області, пристань знаходяться на лівому березі на 35 км додаткового лівобережного суднового ходу. Причал елеватора знаходиться на південій окраїні селища на 33 км.
  • Селище Качкарівка і причал Заготзерно розташовані на правому березі на 140 км основного суднового ходу.
  • Селище Князе-Григорівна і пасажирська пристань знаходяться на лівому березі на 48,5 км додаткового лівобережного суднового ходу.
  • Селище Дудчани і пасажирська пристань* розташовані на правому березі на 60 км додаткового правобережного суднового ходу.
  • Селище міського типу Велика Лепетиха - районний центр Херсонської області, і пристань біля нього знаходяться на лівому березі на 60 км додаткового лівобережного суднового ходу. Причал Заготзерно, вантажний причал Нафтобаза розташовані на 63,8 км та 65 км додаткового лівобережного суднового ходу відповідно. Водомірний пост облаштовано біля пристані Велика Лепетиха на 60 км додаткового лівобережного суднового ходу; рівень води вимірюється стаціонарно встановленою рейкою.
  • Селище Мала Лепетиха і пасажирська пристань* розташовані на лівому березі на 67,5 км додаткового лівобережного суднового ходу.
  • Селище Первомаївка і пасажирська пристань розташовані на лівому березі затоки Нижньорогачицький Лиман на 173 км основного суднового ходу.
  • Селище Нижній Рогачик і причал* знаходяться на правому березі затоки Нижньорогачицький Лиман на 175 км основного суднового ходу.
  • Селище Золота Балка і пасажирська пристань* розташовані на правому березі на 87 км додаткового правобережного суднового ходу.

Глибини на цій ділянці коливаються від 0,5 м - біля лівого берега на ділянці від греблі до міста Каховка, до 34 м - біля правого берега в районі міста Берислав.

Фарватер починається біля лівого берега від верхнього б’єфа Каховської ГЕС. Від акваторії шлюзу він іде уздовж лівого берега до міста Каховка. У районі міста Каховка фарватер перетинає водосховище і наближається до правого берега з підходом до причалу Зміївка*. Від селища Зміївка фарватер пролягає серединою русла водосховища до затоки Горностаївська, наближаючись до лівого берега, а звідти знову прямує серединою русла, наближаючись до лівого берега біля затоки Північна Каїрська. Далі фарватер повертає до правого берега і, пролягаючи біля нього до селища Михайлівна, де знову перетинає водосховище та іде уздовж лівого берега до зупинного пункту Бабине*. Від основного фарватеру є підходи до пристаней Каховка, Берислав, Зміївка*, причалу Заготзерно (селище Качкарівка), Гаврилівської затоки, зупинних пунктів Первомаївка, Нижній Рогачик*, Бабине*. Крім основного фарватеру на цій ділянці є 2 додаткові суднові ходи. Лівобережний додатковий судновий хід починається біля міста Каховка і пролягає уздовж лівого берега до селища Бабине; має підходи до заток Софіївська, Василівська, Каїрська та пристаней Горностаївка, Заводівка*, Князе-Григорівка, Велика Лепетиха, причалу Заготзерно, вантажного причалу, пристані Мала Лепетиха*. На 128,5 та 148,8 км підходить до основного суднового ходу.

Правобережний додатковий судновий хід починається від шлюзу Каховської ГЕС і пролягає уздовж правого берега до Гаврилівської затоки. На 159 км він з’єднується з основним фарватером, а на 170 км відходить від основного фарватеру і знову іде вздовж правого берега до пристані Золота Балка. На цій ділянці є підходи до причалу Заготзерно у місті Берислав, пристаней Дрімайлівка, Червоний Маяк*, Республіканець*, затоки Милове Коліно, пристані Дудчани*, затоки Гаврилівська, пристані Золота Балка*. Глибини на основному фарватері коливаються у межах від 9 до 15 м.

Небезпеки. Підводний перехід між 99 і 100 км основного суднового ходу.

Рибальські сітки встановлені біля правого берега водосховища нижче Золотої Балки поза межами дозволених районів лову риби між 84-90 км додаткового суднового ходу.