Архив тегов: Військова топографія

Вивчення умов спостереження

11.5. Вивчення умов спостереження

Умови спостереження можуть бути сприятливими для ведення розвідки, організації системи вогню і управління підрозділами або обмежувати їх. Вони характеризуються дальністю оптичної (радіолокаційної) видимості навколишньої місцевості та цілей з висот у визначеному секторі (смузі), а також розмірами полів невидимості.
Умови спостереження залежать від характеру рельєфу, наявності рослинності, населених пунктів та інших об’єктів місцевості. Суттєво впливають на умови спостереження пора року, час доби та погодні умови.

Вивчення маскувальних властивостей місцевості

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Маскувальні властивості місцевості характеризуються, головним чином, наявністю природних масок на ній, а також кольором і плямистістю, тобто чим більше кольорових плям, тим кращі умови маскування.

Природні маски – це елементи місцевості, які дають можливість ефективно маскувати війська від спостереження противником з повітря та з його спостережних пунктів. Надійними природними масками є: масиви лісу, сади, гаї, чагарники, лісосмуги уздовж доріг, житлові квартали і промислові підприємства населених пунктів, а також форми рельєфу (яри, балки, байраки). Але при цьому необхідно пам’ятати, що противник постійно веде розвідку спостереженням всіма сучасними засобами (оптичною, телевізійною, радіолокаційною та інфрачервоною технікою) і тому правильне використання природних масок досить часто дозволяє досягти високого маскувального ефекту при обмеженому застосуванні технічних (табельних) засобів маскування.

Вивчення маскувальних властивостей місцевості полягає у визначенні природних масок та їх ємкості, яка визначається кількістю умовних батальйонних одиниць, що можуть приховано розміститися на

Вивчення умов прохідності місцевості

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Прохідність місцевості характеризується  можливістю пересування по ній підрозділів, їх бойових та транспортних машин і вивчається стосовно поставленого бойового завдання. Прохідність місцевості залежить від наявності автомобільних доріг із покриттям, які забезпечують пересування військ практично за любої погоди і пори року. Швидкість руху підрозділів автомобільними дорогами без покриття, ґрунтовими дорогами, а також поза дорогами залежить від характеру рельєфу, гідрографії, ґрунтово-рослинного покриву, наявності і характеру природних перешкод. Крім того, на прохідність місцевості суттєво впливають пори року і погодні умови.

Умови прохідності вивчаються, як правило, за топографічною картою, проте з неї не завжди можна отримати повні відомості. Тому відомості про умови прохідності доповнюють і уточнюють із різних довідок про місцевість, за спеціальними картами, аерофотознімками а також розвідкою місцевості.

Вивчення умов прохідності, залежно від поставленого бойового завдання, виконується в такій послідовності. Перш за все, необхідно встановити розвиненість мережі доріг у районі дії підрозділу

Вивчення і оцінка мiсцевостi в наступі та в обороні

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Вивчення та оцінка мiсцевостi у наступі. Порядок і правила вивчення та оцінки мiсцевостi у наступі залежить від бойового завдання, обстановки, що склалася, типу мiсцевостi, пори року та інших чинників. Мiсцевiсть вивчають та оцінюють стосовно своїх військ і військ противника, що дозволяє встановити її вплив на дiї противника, розташування його пiдроздiлiв, вогневих засобiв, захисних споруд та загороджень, і внаслiдок цього виявити слабкі місця в обороні своїх пiдроздiлiв.

Вивчення та оцінка мiсцевостi ведуться, як правило, за напрямками, ділянками і рубежами стосовно завдань бою. При цьому спочатку вивчається та оцінюється мiсцевiсть у власному розташуванні, потім – у розташуванні противника.

При наступі з ходу на противника, що обороняється, рекомендується така послiдовнiсть вивчення місцевості:

  • в районі зосередження (у вихідному районі);
  • на маршруті висування до рубежу атаки;
  • на рубежі розгортання;
  • на рубежі безпечного віддалення;
  • на рубежі зпiшування;
  • на рубежі переходу в атаку;
  • в розташуванні противника.

В районі зосередження вивчають та оцінюють характер рельєфу; райони, які вигiднi для

Вивчення та оцінка місцевості за картою

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Загальні правила вивчення та оцінки місцевості за картою

Вивчення та оцінка місцевості під час прийняття рішення являють собою з’ясування характеру її елементів і їх впливу на розташування та дії своїх підрозділів і підрозділів противника. Механізовані, артилерійські, танкові, аеромобільні, інженерні й інші підрозділи по різному залежать від місцевості, особливо від таких її властивостей як прохідність, можливості маскування, спостереження, ведення вогню й інших. Тому командири різних підрозділів одні й ті ж елементи місцевості вивчають і оцінюють із різних точок зору, враховуючи бойові можливості та способи застосування в конкретних умовах озброєння та військової техніки своїх підрозділів.

Вивчення та оцінка місцевості є невід’ємною і важливою складовою загальної оцінки бойової обстановки, під час якої командир підрозділу повинен вивчити загальний характер місцевості та її вплив на дії свого підрозділу і противника, вибрати найбільш вигідні позиції для розміщення своїх вогневих засобів, визначити танконебезпечні напрямки, встановити можливі напрямки застосування

Вимоги до оформлення робочої карти

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Наочність і зручність читання робочої карти залежить від правильного нанесення і розташування підписів. При нанесенні на робочу карту пояснювальних підписів і скорочень використовується прямий та нахилений креслярські шрифти, які характеризуються чіткістю і простотою написання (рис.12.16). Прямий шрифт використовується тільки для оформлення службового заголовку карти, підписів посадових осіб і найменування таблиць пояснювальної записки. Кут нахилу літер і цифр нахиленого шрифту становить 75° до основи рядка.

Шрифти для підписів на робочих картах12.16. Шрифти для підписів на робочих картах

Рекомендоване співвідношення цифр і літер для підписів підрозділів на картах масштабів 1:25 000-1:100 000 надається у табл.12.2 (у числівнику дається висота великих літер і цифр, а в знаменнику – малих літер).

Т а б л и ц я 12.2

Масштаб карти

П  і  д  р  о  з  д  і  л  и

взвод рота батальйон
1:25 000 6 мм / 4 мм 7,5 мм / 5 мм 9 мм / 6 мм
1:50 000 4,5 мм / 3 мм 6 мм / 4 мм 7,5 мм / 5 мм
1:100 000 3 мм / 2 мм 4,5 мм / 3 мм 6 мм / 4 мм

Заголовні літери і цифри мають товщину ліній, як і малі літери, а по висоті на 1/3 більше висоти малих літер. Ширина заголовних літер Д,Ж,М,Ф,Ш,Щ,Ю дорівнює їх висоті, а висота малих літер б,д,р,у,ф повинні мати висоту великих літер або цифр, до яких вони відносяться у своїх сполученнях, наприклад, 3 мр, 2 тб, 1 адн. Відстань між словами або між цифрами і словами, як правило, не менше висоти великих літер.

При нанесенні нумерації і належності підрозділів, наприклад 1 мв 2 мр, 3 тр 2 тб, висота цифр і літер у першому випадку однакова для взводу і роти, а в другому – для роти і батальйону. Вона визначається статусом військової одиниці, яка стоїть першою.

Таким чином, уміння командирами правильно вести робочу карту має важливе значення для управління підлеглими військами у бою. Робоча карта, яка підготовлена до роботи з правильними і чітко нанесеними відомостями про бойову обстановку, дозволить командирам усіх рівнів своєчасно, повно і вірно оцінити обстановку, прийняти рішення, доповісти своє рішення старшому командирові та поставити підлеглим командирам бойові завдання.

Чим краще будуть засвоєні прийоми ведення робочої карти, тим менше часу командири будуть витрачати при управлінні підлеглими військами у бою. Тому командирам усіх рівнів необхідно завжди пам’ятати, що вміння правильно готувати карту до роботи та уміло наносити обстановку на робочу карту – один із найважливіших показників високої штабної культури кожного офіцера.

Робоча карта командира

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Призначення і вимоги до робочої карти

Топографічні карти широко використовуються командирами і штабами всіх ступенів для вирішення різноманітних завдань, пов’язаних із діями військ на місцевості. Робоча карта командира є одним із найважливіших, а досить часто і єдиним бойовим документом управління військами. Вона базується на топографічну основу карти, що дозволяє вирішувати не тільки тактичні, але і топографічні завдання, які теж полягають в управлінні військами у бою.

Робоча карта це топографічна карта, на якій командир (начальник) за допомогою графічних (тактичних) умовних знаків і прийнятих скорочень відображає тактичну чи спеціальну обстановку та її зміни під час бою. За робочою картою командир з’ясовує завдання, вивчає противника і місцевість, оцінює обстановку, приймає рішення, здійснює розрахунки і ставить завдання перед підлеглими, організовує взаємодію і керує підрозділом у бою, доповідає старшому начальнику про хід бойових дій та інформує сусідів про обстановку.

Командир підрозділу за допомогою робочої карти керує вогнем підлеглими та приданими йому танковими, артилерійськими і мінометними підрозділами (вказує райони вогневих позицій, ділянки